Новини

ДРУГА ПАНЕЛЬНА ДИСКУСІЯ #BuildingConstructionForum 3.0 «ІНВЕСТИЦІЙНИЙ КЛІМАТ ДЛЯ РИНКУ НЕРУХОМОСТІ, ПОТЕНЦІАЛ ТА ОБМЕЖЕННЯ»
4 листопада 2021, 12:40

На початку дискусії, модератор панелі Світлана Гурєєва, Партнерка практики нерухомості Sayenko Kharenko зауважила, що:
1. Нещодавно міжнародна інвест-спільнота повідомила, що потенціал інвестиційного ринку України оціюнється у 50 млрд долларів.
2. Індекс привабливості українського інвестиційного ринку у першому півріччі поточного року зріс с 2,4 до 2,84 балів по 5-бальній шкалі.
3. Ми поки що, на жаль, не можемо подолати відмітку «економіка перехідного періоду».

Що заважає іноземним інвесторам? Слабка судова система, високі тіньова економіка та рівень корупції, незважаючи на велику кількість діючих антикорупційних органів.

У нас є 3 документи, спрямовані на покращення інвестиційного клімату та ситуації в економіці загалом, це:
- Національна економічна стратегія до 2030 року,
- Держпрограма стимулювання економіки для подолання негативних наслідків, спричинених обмежувальними заходами щодо запобігання виникненню і поширенню соvid-19 на 2020—2022 роки,
- Перелік пріоритетних для держави інвестиційних проектів до 2023 року. Всього 120 проектів, 77 з них пропонується реалізовувати за кошти інвесторів. Причому, сфера управління державною та комунальною власністю є пріоритетною.

ДМИТРО СЕННИЧЕНКО, Голова Фонд державного майна України розповів про успіхи очолюваного ним відомства та основні напрямки роботи для держави та бізнесу:

Сьогодні найбільше джерело корупції в Україні – державні підприємства.
- 18 млрд грн складають втрати держави від корупції за оцінкою НАБУ, а це 0,5% ВВП України.
- В країні існують 96 органів управління, а саме: Міністерства, відомства, агентства, комітети, які управляють 3600 держпідприємствами, від третини яких вже фактично нічого не залишилося - «розпиляно» та розпродано.

Що може бути цікавим для інвестування?
- 365 об’єктів рекреації, а це 600 тис квадратних метрів, що знаходяться у державній власності.
- 28 млн кв метрів із загального обсягу будівель у країні – не використовуються, це 104 тис. об’єктів, 15 % - використовуються через чорну оренду.

Пан Сенниченко закликав бізнес-асоціацій підтримати перетворення непродуктивних активів у продуктивні, тобто використати приватизацію як процес залучення інвестицій.

Він також запросив звернути увагу на новий сайт Фонду держмайна https://privatization.gov.ua/, де можна отримати всю необхідну інформацію.

«Нам потрібна допомога та підтримка чесного бізнесу», - підсумував він.

ОКСАНА ТКАЧУК, керівник управління по залученню інвестицій UkraineInvest поділилася обнадійливою статистикою та розповіла, які законодавчі кроки вже зробила держава для залучення інвестицій:

Так, статистика у 2-му кварталі поточного року достатньо втішна – 54 млрд долл США іноземних інвестицій. Велику частину займає реінвестування. Якщо порівнювати з 2020-м роком, інвестиційний клімат налагоджується.

Закон № 1116 (закон про «інвест-нянь»), що передбачає державні стимули для інвесторів вступив в дію у лютому;
В березні було прийнято зміни до Митного та Податкового кодексів, які допоможуть надавати такі стимули.
Станом на вересень 2021 року було прийнято всю нормативно-правова база (дивись у світлинах до допису).

Сфера інвестицій у будівельній сфері досить широка: є можливості для виробників будматеріалів , складського господарства, логістики, готельної й курортно-рекреаційної сфер.

На даний час вже існує:
-7 проєктів з виробництва будматеріалів на сумму 341 млн долл США,
-5 проєктів в сфері складського господарства.

«Ми бачимо великий інтерес інвесторів скористатися такими стимулами», - підсумувала пані Ткачук.

ВЕЛИКУ УВАГУ НА # #BuildingConstructionForum 3.0 ПРИДІЛИЛИ ПИТАННЮ ІПОТЕКИ.

АНДРІЙ ДУБАС, Президент Асоціація Українських Банків - АУБ розповів про стан інвестування та кредитування іпотеки: За його словами інтерес до фінансових установ України збільшується. Нещодавня заява казахської компанії Kaspi.kz про купівлю українського банку БТА – яскравий тому приклад. Тобто купити банк сьогодні вигідніше, ніж зареєструвати новий.

Що стосується іпотеки, то з 2018 року до сьогодні відбувається поступове зниження облікової ставки та середньої ставки по кредитуванню, тож зростають обсяги кредитів:
- на кінець 2018 року ми мали 250-300 проектів на 200 млн гривень,
- у серпні 2021 року – 800 проектів на майже мільярд гривень.

Чималу роль у зростанні обсягу іпотечних кредитів відіграє створення державної програми «Доступна іпотека 7%».
За прогнозами Асоціації різкий приріст може призупинитися, оскільки індекс інфляції на кінець 2021 року може скласти 10-11%.
Драйвером для економіки держава завжди ставить первинний ринок нерухомості, але він потребує пожвавлення.

Як це можна зробити?

Є запитання щодо створених моделей фінансування на ринку нерухомості та вимог банківського регулятора до цих проектів. Останнє рішення Уряду в банківській сфері викликає занепокоєння. Йдеться про те, що 21 жовтня Кабмін на своєму засіданні змінив умови програми «Доступна іпотека 7%». Скасовані вікові обмеження до нерухомого майна (крім об’єктів нерухомості в обласних центрах із чисельністю населення більше 1 млн, що мають бути прийняті в експлуатацію або реконструйовані не раніше ніж протягом десяти років). Також збільшено ліміт можливого перевищення площі предмета іпотеки з 20 на 40% від нормативної площі, яка оплачується позичальником самостійно.

Якщо видається кредит на квартиру, побудовану в 70-х роках минулого сторіччя, то про яке пожвавлення економіки тут йдеться? «Банкам кредитувати первинний ринок нецікаво через те, що в них є регуляція від Нацбанку, яка не дає можливості ці обсяги забезпечити. Ми відстоюємо позицію, що не потрібно втручатися в ту галузь, яку ми не регулюємо, нам потрібно думати, як зробити так, аби банки не потрапляли у ситуацію, коли забудовник масово не вводить будинки в експлуатацію. Розробити певні механізми та критерії на цей випадок», - зауважив Андрій Дубас.

Також він повідомив, що очолювана ним Асоціація наразі напрацьовує зі столичним відділенням Фонду держмайна цікавий кейс, при якому об’єкт приватизації може стати заставою для банку, що видає умовному інвесторові кредит.

ОЛЕНА ДМИТРІЄВА, заступнця голови правління Глобус Банк представила іпотечно-партнерську програму для забудовників та розповіла, чому іпотека на первинці не злетіла:

Зниження відсоткових ставок у 2019-2021 виявилося основним драйвером розвитку іпотечного кредитування. Але іпотека зростає тільки на вторинному ринку, зростання іпотеки на первинному ринку майже відсутнє. Це пов’язано зі ставками (на вторинному ринку ставка за кредитами за 2019-2021 знизилися на 40%), натомість на первинному – лише на 11% . Причому на Київ та Київську область приходиться 54% банківської іпотеки. Наприклад, ця доля для Харківської області складає 8%.

Обсяги іпотечного кредитування в Україні не відповідають загальноєвропейським – заборгованість за іпотечними кредитами (24 млрд грн) дорівнює 0,7% від ВВП (в розвинутих країнах цей показник сягає 100%).

ОЛЕГ БОЙЧУК, Партнер Asters розповів про проблематику, з якою зіштовхуються інвестори на українському ринку, ряд позитивних зрушень в судовій практиці та в законодавстві, що сприятимуть захисту інтересів інвесторів та про перспективні напрямки, які отримують шанси на подальший розвиток в найближчий час:

Так, попри значну законодавчу активність інвестиційний клімат, загалом, залишається непростим, і є значна кількість невирішених "хронічних" проблем. При цьому відзначається позитивна динаміка, яку необхідно зберігати та нарощувати.

В Україні є дефіцит чистих активів-об’єктів інвестицій та проблема страхування у сфері нерухомості. Але є й обнадійливі напрямки – це пропозиції для інвесторів від великої приватизації, спеціальні умови за новим законом про «інвест-нянь» №1116, тобто можлива певна синергія між Фондом держмайна та InvestUkraine. А також інфраструктура, концесії, індустріальні парки .

ОЛЕКСІЙ ЄВЧЕНКО, Керуючий партнер «ArtBuild Hotel Group» відмітив, що для інвест-проектів досі бракує прозорих процедур, а також звернув увагу на те, що Україна не вміє себе достойно рекламувати на міжнародному інвест-ринку:
«Я відвідую міжнародні виставки вже 15 років і не пам'ятаю хоча б одну, на якій український стенд чи павільйон був визнаний якщо не найкращим, то хоча б увійшов до 10 найцікавіших. А якщо держава все-таки брала участь у процесі, то найчастіше виявлялося, що зроблено так, що соромно перед стендами Зімбабве та Танзанії (і це не образний вислів!).

Те, як ми представляємо себе на міжнародних виставках - це те, як нас сприймають інвестори. Як можна розраховувати на натовп інвесторів, якщо ми навіть не вміємо себе продавати? Щоб отримати інвестиції, будь-яка комерційна компанія вкладає масу грошей та зусиль в унікальний продукт та маркетинг – це ази підприємництва. А ми як держава ніяк не можемо реалізувати це на елементарному рівні.

У державі має існувати якийсь "рекламний департамент", який повинен відповідати за створення цієї "картинки". Робити рекламні ролики, готуватися до виставок, займатися просуванням країни у соцмережах тощо.

В іншому випадку, ми тільки й робитимемо, що стоятимемо в чергах за грантами та допомогою від МВФ та подібних організацій. І власна економіка продовжуватиме працювати не завдяки, а всупереч».

Нагадуємо, стоатегічний партнер Форуму – ЛУН
Фінансовий партнер – «Глобус банк»
Офіційні партнери: Asters, Caparol Україна, Інтергал-Буд, Нове Століття, Royal House, Бelkin, Житловий комплекс LION HILLS, GNRTR lounge&offices.
За підтримки: KredoBank, Dictio Law Firm, Sayenko Kharenko, Міністерство дверей, Molodist.
Медіа: ProfBuild, Build Portal, БУДІВЕЛЬНИЙ ЖУРНАЛ, Property Times.

Надаємо онлайн доступ до першоджерел

Контакти

Україна, 04053, м. Київ, Бехтеревський пров., 4
тел./факс: (044) 200 04 52
e-mail: office@kbu.org.ua

Прес-служба КБУ
тел.: (044) 200 04 51
e-mail: pr@kbu.org.ua