Новини

З 1 вересня 2022 року набула чинності Зміна №1 ДБН В.2.2-9:2018 “ГРОМАДСЬКІ БУДИНКИ ТА СПОРУДИ. Основні положення”
23 вересня 2022 року, 15:20

Відтак уточнено термінологію: стилобатна частина будівлі, споруди (стилобат) - загальна частина будівлі, споруди (або кількох будівель, споруд), розміщена в цокольному, надземному (або кількох надземних) поверхах, що має площу, більшу за площу забудови основної частини будівлі, споруди (будівель, споруд).

Водночас ДБН доповнено новими термінами:
- громадський простір - відкритий багатофункціональний транзитний простір (всередині будівлі) для безбар'єрного доступу з нього до приміщень громадської будівлі та споруди;
- технічне підпілля - простір між перекриттям першого або цокольного поверху і поверхнею ґрунту для розміщення трубопроводів інженерних систем і прокладання комунікацій (без розміщення обладнання).

При проєктуванні громадських будівель та споруд слід застосовувати принципи універсального дизайну щодо приміщень і ділянок, придатних для використання усіма категоріями населення без додаткової адаптації, у тому числі маломобільні групи населення (МГН) згідно з ДБН В.2.2-40. У разі неможливості універсальних рішень під час реконструкції, пристосування будівель і споруд для МГН застосовуються допоміжні пристрої, які мають бути спроєктовані та розташовані так, щоб не заважати іншим користувачам.

Розділ 5 “Вимоги до забудови земельної ділянки доповнено такими підпунктами:
- 5.14 Ділянка для розміщення громадських будівель і споруд або комплексів повинна бути забезпечена пішохідними та транспортними зв'язками, засобами безпеки, орієнтування, отримання інформації, у тому числі для осіб із порушеннями зору, та включати тактильні елементи доступності, візуальні елементи доступності, аудіопокажчики згідно з ДБН В.2.2-40.
- 5.15 При виборі земельної ділянки для будівництва громадських будівель та споруд на радононебезпечних територіях необхідно проводити дослідження на вміст природних радіонуклідів в ґрунтах, активність радону в ґрунтовому повітрі та його ексхаляцію з земної поверхні.

За результатами досліджень приймати рішення щодо проєктуванння протирадонових заходів (радононебезпечні території визначаються відповідно до методики, затвердженої Міністерством охорони здоров'я України).

У разі організації громадського простору до його складу можуть включатись такі зони: інформації, рецепції (стійки адміністратора), тимчасового відпочинку, туалетів, гардеробів, камер схову, дитячої зони тощо.

Пожежні ліфти, що передбачаються відповідно до підпункту 8.6.4 і призначені для пожежних підрозділів та рятування маломобільних груп населення з пожежобезпечних зон, повинні мати кабіни з розмірами не менше: в ширину – 1,1 м, в глибину- 2,1 м, в ширину дверного прорізу – 0,9 м.

У громадських будівлях та спорудах і прибудованих до них приміщеннях не допускається установка газовикористовуючого обладнання (окрім влаштування прибудованих та дахових котелень) в:
- закладах дошкільної освіти та закладах загальної середньої освіти;
- лікарнях та лікувально-поліклінічних приміщеннях;
- спальних корпусах санаторіїв, закладах відпочинку, дитячих оздоровчих закладах та пансіонах закладів освіти;
- культурно-видовищних, дозвіллєвих, спортивних, торговельних, транспортних, культових та інших закладах з можливим перебуванням більше 50 людей у одному приміщенні;
- громадських будівлях та спорудах з умовною висотою понад 26,5 м, будівлях з атріумами, багатофункціональних будівлях.

Допускається встановлювати ліфти вантажопідйомністю 1000 кг з габаритними розмірами кабін (ширина × глибина) не менше ніж 2100 мм × 1100 мм за умови забезпечення транспортування постраждалого на ношах.

У громадських будівлях з умовною висотою вище ніж 26,5 м на протипожежний відсік слід передбачати не менше одного пожежного ліфта. А у будівлях заввишки два поверхи та вище (до умовної висоти будівлі 26,5 м включно) на кожний протипожежний відсік площею більше ніж 900 м2 слід передбачати не менше одного пожежного ліфта. Ці ліфти виконуються згідно з ДСТУ EN 81-72, ДСТУ-Н Б В.2.2-38.

Підрозділ вищезазначеного ДБН 9.6 “Вимоги радіаційної безпеки” доповнено новим пунктом:
- Активність (концентрація) радіонуклідів природного походження у приміщеннях громадських будівель та споруд не повинні перевищувати показників, зазначених у державних санітарних нормах та правилах, гігієнічних та санітарних регламентах.

Щодо оновлення розділу 10 “Пожежна безпека”:

Ширину проходів, коридорів та інших горизонтальних шляхів евакуації залежно від виду громадської будівлі слід приймати згідно з будівельними нормами за видами будівель та споруд у всіх випадках з урахуванням:
- одномоментної щільності потоку людей, що евакуюються, не більше 5 осіб на 1 м2;
- мінімальної ширини проходів, коридорів, а також переходів, що ведуть до іншої будівлі - 1,8м”.

Ширина сходових маршів у громадських будівлях не повинна перевищувати 2,5 м, а також повинна бути не менше розрахункової ширини виходу до сходової клітки поверху з найбільшою кількістю людей, але не менше ніж 1,35 м; маршів на сходах, що ведуть до приміщення з кількістю осіб не більше 5 (які одночасно перебувають у ньому) - не менше ніж 0,9 м.

Проміжна площадка у прямому марші сходів повинна мати ширину не меншу ніж ширина маршу та довжину не менше ніж 1 м.

При розрахунковій ширині сходів більше 2,5 м слід передбачати додаткові розділові поручні, водночас найбільша відстань між поручнями не повинна перевищувати 2,5 м.

Ширина балконів і лоджій повинна бути не меншою ніж 1,5 м.

Не допускається влаштування ґрат і засклення балконів, лоджій і галерей, які використовуються як зовнішні повітряні зони сходових кліток типу Н1. Як правило, влаштування виходів на покрівлю слід передбачати зі сходової клітки Н1.

У громадських будівлях вихід на сходи типу С1, що ведуть до першого поверху будівлі, згідно з ДБН В.1.1-7, з цокольного, підвального, підземного поверхів повинен виконуватися через протипожежний тамбур-шлюз 1-го типу з підпором повітря під час пожежі. Різниця тисків між протипожежним тамбур-шлюзом і приміщенням поверху, як правило, має бути не менше ніж 20 Па за умови відчинення одних з дверей, а саме дверей до тамбур-шлюзу або із нього.

Кожен протипожежний відсік громадської будівлі та споруди потрібно проєктувати з окремими інженерними системами та системами протипожежного захисту, в тому числі протипожежним водопостачанням, загальнообмінною вентиляцією, аварійним освітленням, електропостачанням, теплопостачанням, освітленням та інженерних систем, які не входять до складу систем протипожежного захисту (СПЗ), але з СПЗ функціонально пов’язані, окрім внутрішніх водостоків для відведення дощових і талих вод, інженерно-технічного обладнання, що має індивідуальні вводи та підключення до внутрішньобудинкових інженерних систем, каналізації та блискавкозахисту. Це означає, що у разі відключення, проведення ремонтних робіт, виникнення пожежі, несправності в системах тощо в межах одного з протипожежних відсіків, працездатність інженерних систем та систем протипожежного захисту у решті з них має зберігатися. Для протипожежного відсіку транзитні шахти інженерних комунікацій повинні мати клас вогнестійкості не менше ніж REI 120.

Допускається передбачати поділ громадської будівлі умовною висотою до 73,5 м на протипожежні відсіки по вертикалі відповідно до ДБН В.2.2-41 за умови виконання вимог пожежної безпеки.

Клас вогнестійкості огороджувальних конструкцій переходів між будівлями (корпусами, блоками) приймається як для будівлі з вищим ступенем вогнестійкості.

Матеріали, що застосовують у покрівлі мансардного поверху будівель І ступеня вогнестійкості, повинні бути негорючими.

Матеріали, що застосовують у покрівлі мансардного поверху будівель ІІ, ІІІ ступеня вогнестійкості, повинні мати показники пожежної небезпеки не вище ніж Г1 (для утеплювача), РП1, В1 (для поверхневих шарів конструкції покриття покрівлі), а дерев'яні лати мансардного поверху повинні бути оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності.

Сходові клітки та сходи на рівні мансардного поверху, у конструкції якого допускається застосування горючих матеріалів, повинні відокремлюватися від мансардного поверху будівельними конструкціями з класом вогнестійкості, встановленим для конструкцій стін сходових кліток згідно з ДБН В.1.1-7.

Відстань від межі світлопрозорого покриття на стилобаті до стіни з віконними і дверними прорізами або до стіни з вітражним заскленням основної частини будівлі потрібно передбачати не менше ніж 6 м.

Громадські будівлі мають бути запроєктовані, зведені та обладнані так, щоб забезпечити раціональне використання енергетичних ресурсів та довговічності огороджувальних конструкцій під час експлуатації.

Висота будівлі визначається від найнижчої проєктної позначки землі до верхньої позначки найвищого конструктивного або інженерного елемента будівлі (парапету покрівлі, гребня покрівлі), верха фронтону, купола, шпилю, вежі.

До верха конструктивного або інженерного елемента будівлі відносяться надбудови для виходу на покрівлю, для розміщення технічного обладнання, труби, підхрестове яблуко в храмах, дзвіницях.

Заповнення світлових прорізів в огороджувальних конструкціях покриття атріуму повинно бути з негорючих матеріалів і мати захист проти утворення уламків у разі його руйнування.

Клас вогнестійкості несучих конструкцій покриття атріуму повинен відповідати класу вогнестійкості, встановленого до суміщеного покриття згідно з ДБН В.1.1-7 та цих норм.

З текстом документа можна ознайомитись за посиланням: www.minregion.gov.ua

ПЕРЕМОЖЕМО І ВСЕ ВІДБУДУЄМО!
РАЗОМ ДО ПЕРЕМОГИ!
СЛАВА УКРАЇНІ!

Надаємо онлайн доступ до першоджерел

Контакти

Україна, 01001, м. Київ, вул. Михайла Грушевського, 3.
тел./факс: (044) 200 04 52
e-mail: office@kbu.org.ua

Прес-служба КБУ
тел.: (044) 200 04 52
e-mail: pr1.kbu@gmail.com