Новини

Детальніше про новий ДБН В.2.2-42:2021 “Будівлі та споруди. СПОРУДИ ХОЛОДИЛЬНИКІВ. Основи проектування”
19 жовтня 2022 року, 15:30

Частина 2.

Частина 1:www.facebook.com/kbuorgua/posts

Розділ даного ДБН “ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА”

Заходи щодо пожежної безпеки у холодильниках слід проєктувати з урахуванням вимог ДБН В.1.1-7.

У випадку технологічної необхідності експлуатації приміщень холодильника у якості складських приміщень з вимкненим холодопостачанням, необхідно передбачати в даних приміщеннях, відповідно до категорії по вибухопожежній небезпеці, систему автоматичного пожежогасіння з урахуванням вимог ДБН В.2.5-56, систему протидимного захисту, інші інженерні системи та забезпечення евакуації згідно з вимогами ДБН В.2.2-43.

До холодильників допускається прибудовувати виробничі і адміністративно-побутові приміщення, які повинні відокремлюватися:
- для будівель I та ІІ ступеня вогнестійкості – протипожежними стінами 1-го типу;
- для будівель IІІ- IVa ступеня вогнестійкості – протипожежними стінами 3-го типу.

При цьому такі приміщення повинні мати евакуаційні виходи, які ведуть безпосередньо назовні згідно з ДБН В.1.1-7. Вбудовані адміністративні та побутові приміщення слід проєктувати відповідно до ДБН В.2.2-28.

Ступінь вогнестійкості холодильників залежно від категорії будівлі за вибухопожежною та пожежною небезпекою (далі - категорія), кількості поверхів будівлі та від площі поверху в межах протипожежного відсіку слід приймати згідно із таблицею 1.

При розміщенні в одній будівлі або приміщенні технологічних процесів з різною вибухопожежною та пожежною небезпекою слід передбачати заходи щодо попередження вибуху та поширення пожежі.

Приміщення категорій А та Б слід розміщувати біля зовнішніх стін будівлі та на верхніх поверхах. Розміщення приміщень категорій А та Б у цокольних, підвальних та підземних поверхах не допускається.

Приміщення категорій А, Б та В слід відокремлювати від інших приміщень та між собою протипожежними перешкодами, тип яких визначається залежно від нормованого класу вогнестійкості конструкції, але не нижче ніж перегородками 1-го типу (стінами 3-го типу) та перекриттями 3-го типу. У матеріалах зовнішніх стін таких приміщень слід використовувати негорючі матеріали.

У холодильниках блок зберігання (охолоджувані приміщення з транспортним коридором) слід відокремлювати від виробничого блоку та решти технічних приміщень протипожежною стіною (перекриттям) 1-го типу у будівлях І ступеня вогнестійкості, протипожежною стіною (перекриттям) 2-го типу у будівлях ІІ, ІІІ та ІІІб ступенів вогнестійкості, протипожежною стіною 3-го типу у будівлях ІІІа, ІV та ІVа ступенів вогнестійкості.

Під час улаштування в протипожежних перешкодах прорізів слід передбачати комплекс заходів щодо запобігання поширенню пожежі та проникнення горючих газів, парів легкозаймистих і горючих рідин, пилу, здатних утворити вибухонебезпечні концентрації, в суміжні поверхи і приміщення з врахуванням вимог ДБН В.1.1-7.

У місцях прорізів у протипожежних перешкодах, що відокремлюють приміщення категорій А і Б від інших приміщень, слід передбачати тамбур-шлюзи 1-го типу з постійним підпором повітря. Рівень підпору повітря повинен знаходитися в межах від 20 Па до 30 Па при зачинених дверях. Улаштовувати загальний тамбур-шлюз для двох і більше приміщень не допускається.

Евакуаційні коридори слід відокремлювати від інших приміщень:
- для будівель I, ІІ, ІІІ, ІІІа та ІІІб ступенів вогнестійкості протипожежними перегородками 1-го типу та перекриттями 3-го типу (для багатоповерхових холодильників);
- для будівель IV, IVа ступенів вогнестійкості протипожежними перегородками 2-го типу.

У будівлях категорії В (крім будівель V ступеня вогнестійкості) евакуаційні коридори слід розділяти через кожні 60 м протипожежними перегородками 2-го типу з дверима 3-го типу.

Перекриття над підземними, підвальними та цокольними поверхами повинні мати клас вогнестійкості не менше ніж REI 60 (для будівель І ступеня вогнестійкості) та REI 45 (для будівель інших ступенів вогнестійкості, за винятком будівель V ступеня вогнестійкості).

В приміщеннях категорій А та Б забороняється проєктувати підвісні стелі. Конструктивні елементи підвісних стель, заповнення їх каркаса та ізоляція трубопроводів і повітроводів, розташованих над підвісними стелями, слід виконувати з негорючих матеріалів. 5.13 Конструкції закритих платформ і навісів, що примикають до будівель (за винятком будівель V ступеня вогнестійкості), слід приймати з негорючих матеріалів.

Для ізоляції холодильних камер слід використовувати матеріали групи горючості не нижче ніж Г1 для будівель холодильників І, ІІ ступенів вогнестійкості та не нижче ніж Г2 для будівель холодильників ІІІ, ІІІа, ІІІб, IV, IVа ступенів вогнестійкості.

У будівлях I, II і III ступенів вогнестійкості теплоізоляція з матеріалів груп горючості Г1 та Г2 повинна розділятися протипожежними поясами на ділянки площею не більше ніж:
- 500 м² - при застосуванні теплоізоляційних матеріалів групи горючості Г2;
- 1000 м² - при застосуванні теплоізоляційних матеріалів групи горючості Г1.

Протипожежні пояси повинні бути шириною не менше ніж 500 мм з негорючих теплоізоляційних матеріалів з коефіцієнтом теплопровідності не більше ніж 0,174 Вт/(м·°С) і водопоглинанням не більше ніж 5 % за об’ємом за 24 год. Протипожежні пояси повинні щільно примикати до конструкцій. У них не допускається влаштування отворів і проходження комунікацій. Теплоізоляція, яка виконана із матеріалів груп горючості Г1 та Г2 з боку приміщень, має бути захищена негорючим матеріалом.

Евакуаційні виходи не допускається передбачати через приміщення категорій А, Б та протипожежні тамбур-шлюзи при цих приміщеннях. Допускається передбачати один евакуаційний вихід (без влаштування другого) через приміщення категорій А і Б з приміщень, які розташовані на тому ж поверсі та в яких розміщено інженерне обладнання для обслуговування таких приміщень категорій А і Б, і в яких виключено постійне перебування людей. При цьому відстань від найвіддаленішої точки таких приміщень з інженерним обладнанням до евакуаційного виходу з приміщень категорій А та Б не перевищує 25 м.

Допускається передбачати один евакуаційний вихід (без влаштування другого) за наступних умов:
а) з будь-якого поверху будівлі I, II ступенів вогнестійкості з кількістю надземних поверхів не більше чотирьох, з приміщеннями категорії Д при кількості працюючих в найчисленнішій зміні на кожному поверсі не більше п'яти і площі поверху не більше ніж 300 м2;
б) з приміщення, розташованого на будь-якому поверсі (крім підземного, підвального та цокольного), якщо цей вихід веде до двох евакуаційних виходів з поверху, відстань від найвіддаленішого робочого місця до виходу з приміщення не перевищує 25 м і кількість працюючих в найчисленнішій зміні не перевищує:
- 5 осіб – в приміщенні категорій А, Б;
- 25 осіб – в приміщенні категорії В;
- 50 осіб – в приміщенні категорій Д;
в) з одноповерхових будівель площею не більше ніж 108 м².

При цьому кількість працюючих в найчисленнішій зміні не повинна перевищувати 25 осіб. У зазначених будівлях слід передбачати 25% вікон, що відкриваються назовні без захисних сіток і решіток.

В якості другого евакуаційного виходу із другого та вищих поверхів допускається приймати сходи типу С3, якщо кількість працюючих на кожному поверсі (крім першого) в найчисленнішій зміні не перевищує:
- 15 осіб - в будівлях з приміщеннями будь-якої категорії;
- 50 осіб - в двоповерхових будівлях з приміщеннями категорії В;
- 100 осіб - категорій Д.

З підвалів і цокольних поверхів площею понад 300 м², слід передбачати не менше двох евакуаційних виходів.

Евакуаційні виходи з підвалів з приміщеннями категорій Д допускається проєктувати в приміщення зазначеної категорії, що розташовані на першому поверсі. Евакуаційні виходи з підвалів з приміщеннями категорій В слід передбачати назовні безпосередньо або по відокремленим сходовим кліткам згідно із 7.2.1 ДБН В.1.1-7.

Відстань від найвіддаленішого робочого місця до найближчого евакуаційного виходу з приміщення не повинна перевищувати значень, наведених в таблиці 2, за винятком пункту 5.20. При проміжних значеннях об'єму приміщень відстані визначаються лінійною інтерполяцією.

Відстані в таблиці 2 встановлені для приміщень висотою до 6 м (для одноповерхових будівель висота приймається до низу несучих конструкцій покриття). При висоті приміщень більше 6 м відстані дозволяється збільшувати: при висоті приміщення 12 м - на 20%, 18 м - на 30%, 24 м - на 40%. При проміжних значеннях висоти приміщень збільшення відстаней визначається лінійною інтерполяцією. При цьому значення відстані від найвіддаленішого робочого місця до найближчого евакуаційного виходу повинно бути не більше ніж 140 м для приміщень категорій А, Б; 240 м - для приміщень категорії В.

Відстань по коридору від дверей найвіддаленішого приміщення до найближчого виходу назовні або в сходову клітку не повинна перевищувати значень, наведених у таблиці 3.

Щільність людського потоку в коридорі визначається як відношення площі горизонтальної проекції всіх людей, що евакуюються із приміщень в коридор, до площі цього коридору, при цьому розрахункова ширина коридору приймається з урахуванням вимог ДБН В.1.1-7.

Ширину евакуаційного виходу з приміщень слід приймати в залежності від загальної кількості людей, що евакуюються через цей вихід, і кількості людей на 1 м ширини виходу, встановленого в таблиці 4, але не менше ніж 0,8 м, а за наявності в числі працюючих маломобільних груп – 0,9 м. Кількість людей на 1 м ширини евакуаційного виходу, встановлених в таблиці 4, з приміщень заввишки більше ніж 6 м допускається збільшувати: при висоті приміщення 12 м - на 20%, 18 м - на 30%, 24 м - на 40%; при проміжних значеннях висоти приміщень збільшення кількості людей на 1 м ширини виходу визначається інтерполяцією.

Ширину евакуаційного виходу з коридору назовні або в сходову клітку слід приймати в залежності від загальної кількості людей, що евакуюються через цей вихід, і кількості людей на 1 м ширини виходу, встановленого в таблиці 5, але не менше ніж 0,8 м, а за наявності в числі працюючих маломобільних груп – не менше ніж 0,9 м.

Ширину маршу сходів слід приймати не менше розрахункової ширини евакуаційного виходу з поверху з найширшими дверима в сходову клітку, але не менше ніж 1 м. Ширину проходів і сходів до одиночних робочих місць допускається приймати 0,7 м. За наявності в числі працюючих маломобільних груп ширину маршу сходів слід приймати не менше ніж 1,35 м.

Ширина евакуаційного шляху по коридору повинна становити не менше ніж 2 м. Забороняється влаштовувати на евакуаційних шляхах тупикові частини, що перевищують 25 м.

Із будівель холодильників допускається влаштовувати один з евакуаційних виходів на вантажну платформу безпосередньо з сходової клітки або через транспортний коридор; при цьому на автомобільній платформі слід влаштовувати огороджені і обладнані поручнями спуски (сходи) навпроти виходів зі сходових кліток, а на залізничній платформі виділяти пішохідні зони шириною не менше ніж 1 м, що ведуть до виходу і оснащені знаками безпеки. Закрита вантажна платформа повинна мати не менше двох виходів назовні.

Двері і ворота з електричним або пневматичним приводом механізмів відкривання і закривання повинні бути забезпечені пристроями їх відкривання вручну. У воротах, призначених для евакуації людей, слід передбачати хвіртки без порогів або з порогами висотою не більше ніж 100 мм.

На шляхах евакуації використовують будівельні матеріали із показниками, які відповідають вимогам за показниками пожежної небезпеки згідно з ДБН В.1.1-7.

Автоматичною системою пожежної сигналізації оснащуються усі приміщення (окрім душових, вмивальних та санітарних вузлів), у тому числі холодильні камери категорії В та холодильні камери, призначені для зберігання горючої продукції та негорючої продукції в горючій упаковці.

Приміщення машинних і апаратних відділень холодильних установок, які використовують токсичні та (або) легкозаймисті холодоагенти слід оснащувати сигналізаторами концентрації парів газу. Сигнал від спрацювання сигналізатора концентрації парів газу повинен давати команду на запуск вентиляторів системи аварійної вентиляції цього приміщення.

Автоматичною системою пожежогасіння оснащуються:
- підвальні приміщення площею понад 700 м² ;
- приміщення машинних і апаратних відділень холодильних установок;
- холодильні камери категорії В та холодильні камери призначені для зберігання горючої продукції та негорючої продукції в горючій упаковці площею більше ніж 1000 м²;
- холодильні камери категорії В та холодильні камери призначені для зберігання горючої продукції та негорючої продукції в горючій упаковці з висотним стелажним зберіганням (висотою стелажів 5,5 м та більше) незалежно від площі.

Допускається оснащувати холодильні камери автоматичною системою флегматизації (пригнічення кисню).

Холодильники слід оснащувати протипожежним водопостачанням для внутрішнього пожежогасіння згідно із ДБН В.2.5-64 та зовнішнього пожежогасіння згідно із ДБН В.2.5-74.

Протипожежне водопостачання для внутрішнього пожежогасіння в охолоджувальній частині будівель холодильників (холодильні камери з транспортним коридором) не передбачають. Розрахункові витрати води для протипожежного водопостачання на зовнішнє пожежогасіння слід приймати як для будівель категорії В.

Холодильники слід обладнувати аварійним освітленням та показниками напрямку евакуації згідно з ДБН В.2.5-56 та ДБН В.2.5-23.

Над дверима іззовні холодильних камер слід передбачати світлове табло «людина в камері", яке вмикається автоматично під час вмикання освітлення в камері та в ручному режимі вимикачем, який розташовують біля входу до камери.

Систему протидимного захисту слід передбачати відповідно до вимог ДБН В.2.5-56. Холодильні камери системами протидимного захисту не обладнуються.

Підвальні приміщення оснащуються системою димовидалення із природним спонуканням, якщо ширина кожної частини такого приміщення (рахуючи від зовнішньої стіни), не перевищує 30 м.

У зазначених приміщеннях передбачені вікна шириною не менше ніж 0,75 м і висотою не менше ніж 1,2 м. Сумарна площа вікон прийнята не менше ніж 0,2 % площі підлоги приміщень. У приміщеннях площею більше ніж 1000 м2 слід передбачати не менше двох вікон.

Підвальні приміщення, які розташовані не біля зовнішніх стін, оснащуються примусовою системою димовидалення.

Приміщення машинних і апаратних відділень холодильних установок, які використовують токсичні та (або) горючі холодоагенти, слід оснащувати аварійною системою вентиляції.

Вентилятори і електродвигуни для витяжної аварійної вентиляції приміщень машинних і апаратних відділень холодильних установок, які використовують токсичні та (або) горючі холодоагенти, необхідно передбачати у вибухонебезпечному виконанні.

Будівлі холодильників та приміщення категорії А та Б повинні бути оснащені легкоскидними конструкціями. Необхідна площа легкоскидних конструкцій визначається розрахунком. За відсутності розрахункових даних площа легкоскидних конструкцій повинна становити не менше ніж 0,05 м² на 1 м³ – для категорії А та 0,03 м² на 1 м³ – для категорії Б.

Приміщення машинних і апаратних відділень холодильних установок, які використовують токсичні холодоагенти, слід розміщувати в окремих одноповерхових безпідвальних будівлях І, II або ІІІа ступенів вогнестійкості або прибудовах до будівель холодильників, які відокремлені протипожежними стінами 1-го типу.

Приміщення машинних і апаратних відділень холодильних установок, які використовують горючі холодоагенти, слід розміщувати на першому поверсі будівель холодильників, відокремлюючи їх від інших приміщень протипожежними перегородками 1-го та перекриттями 3-го типів (за винятком будівель V ступеня вогнестійкості). При цьому приміщення машинних і апаратних відділень холодильних установок, які використовують легкозаймисті холодоагенти слід розміщувати біля зовнішніх стін будівель.

Над приміщеннями машинних і апаратних відділень холодильних установок, які використовують токсичні та(або) легкозаймисті холодоагенти, забороняється розташовувати приміщення з постійними робочими місцями, а також адміністративні та побутові приміщення.

Не допускається заглиблення підлоги машинного (апаратного) відділення холодильних установок, які використовують токсичні та(або) горючі холодоагенти нижче запланованої позначки території.

У приміщеннях машинних і апаратних відділень холодильних установок допускається влаштування відкритого приямку глибиною до 2,5 м для установки апаратів і насосів. Приямок повинен мати не менше двох сходів, а при глибині приямку більше ніж 2 м - вихід безпосередньо назовні.

Приміщення машинних відділень холодильних установок, які використовують токсичні та(або) горючі холодоагенти, повинні мати не менше двох виходів, один з яких безпосередньо назовні. Допускається влаштування одного з виходів через тамбур-шлюз (з постійним підпором повітря від 20 Па до 30 Па) в коридор підсобно-побутових приміщень машинного відділення.

З текстом документа можна ознайомитись за посиланням: ukrainebioenergy.com.ua

ПЕРЕМОЖЕМО І ВСЕ ВІДБУДУЄМО!
РАЗОМ ДО ПЕРЕМОГИ!
СЛАВА УКРАЇНІ!

Надаємо онлайн доступ до першоджерел

Контакти

Україна, 01001, м. Київ, вул. Михайла Грушевського, 3.
тел./факс: (044) 200 04 52
e-mail: office@kbu.org.ua

Прес-служба КБУ
тел.: (044) 200 04 52
e-mail: pr1.kbu@gmail.com