Новини

Детальніше про ДБН В.2.6-31:2021 “ТЕПЛОВА ІЗОЛЯЦІЯ ТА ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ БУДІВЕЛЬ”, що набули чинності від 01.09.2022 року
26 жовтня 2022 року, 15:30

Частина 2.

Частина 1: bit.ly

Розділ даного ДБН “ВИМОГИ ДО ТЕПЛОТЕХНІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ЕЛЕМЕНТІВ ТЕПЛОІЗОЛЯЦІЙНОЇ ОБОЛОНКИ БУДІВЕЛЬ ТА СПОРУД”

Мінімально допустиме значення приведеного опору теплопередачі огороджувальних конструкцій житлових і громадських будівель встановлюють відповідно до таблиці 1 з урахуванням п. 5.2.1 та п. 5.2.2 даного ДБН, залежно від температурної зони експлуатації будівлі, що приймається згідно з додатком А.

При новому будівництві, реконструкції, що веде до зміни функціонального призначення, житлових або громадських будівель в цілому, чи їх відокремлених частин (за умови їх автономності) при застосуванні системного принципу проектування відповідно до розділу 6 цих норм та ДБН В.1.2-11 допускається застосовувати огороджувальні конструкції із зниженими значеннями приведеного опору теплопередачі до рівня 80 % від мінімального допустимого значення приведеного опору теплопередачі непрозорої огороджувальної конструкції чи непрозорої частини огороджувальної конструкції, при цьому повинні виконуватись умови за формулою (1), а значення повинно бути визначене згідно з 4.3 даного ДБН, при обов’язковому виконанні для цих елементів теплоізоляційної оболонки умов за формулами (5) та (6).

При реконструкції, капітальному ремонті визначених проектною документацією частин будівлі, у тому числі з метою термомодернізації, для непрозорих огороджувальних конструкцій, світлопрозорих огороджувальних конструкцій та зовнішніх дверей в місцях загального користування багатоквартирних житлових і громадських будівель допускається зниження значень приведеного опору теплопередачі до рівня 75 % від мінімального допустимого значення приведеного опору теплопередачі непрозорої огороджувальної конструкції чи непрозорої частини огороджувальної конструкції при обов'язковому виконанні умов для цих елементів теплоізоляційної оболонки за формулами (5) та (6).

Мінімально допустиме значення опору теплопередачі непрозорих огороджувальних конструкцій, світлопрозорих огороджувальних конструкцій, зовнішніх дверей та воріт будівель промислового та сільськогосподарського призначення мінімального допустимого значення приведеного опору теплопередачі непрозорої огороджувальної конструкції чи непрозорої частини огороджувальної конструкції встановлюють відповідно до таблиці 2 залежно від температурної зони експлуатації будівлі, що приймається згідно з додатком А, тепловологісного режиму внутрішнього середовища, що визначають згідно з додатком Б, і теплової інерції огороджувальних конструкцій D, що визначають згідно з ДСТУ-Н Б В.2.6-190.

Допустима за санітарно-гігієнічними вимогами різниця між температурою внутрішнього повітря і приведеною температурою внутрішньої поверхні огороджувальної конструкції, встановлюється залежно від призначення будівлі і виду огороджувальної конструкції згідно з таблицею 3.

Мінімально допустимі значення температури внутрішньої поверхні встановлюється окремо для непрозорих і світлопрозорих частин огороджувальних конструкцій.

Мінімально допустиме значення температури внутрішньої поверхні непрозорих огороджувальних конструкцій у зонах теплопровідних включень у кутах і укосах віконних і дверних прорізів, а також мінімально допустима температура внутрішньої поверхні мансардних вікон та зенітних ліхтарів при розрахунковому значенні температури зовнішнього повітря, прийнятому залежно від температурної зони експлуатації будівлі згідно з додатком А, повинно бути не менше ніж температура точки роси за розрахунковими значеннями температури й відносної вологості внутрішнього повітря, які приймаються залежно від призначення будівлі відповідно до додатка Б.

Мінімально допустиме значення температури на внутрішній поверхні світлопрозорих огороджувальних конструкцій житлових і громадських будівель при розрахункових значеннях температур зовнішнього та внутрішнього повітря та відносної вологості внутрішнього повітря, прийнятих згідно з додатком Б, повинно бути не менше ніж температура точки роси, для будівель промислового та сільськогосподарського призначення – не менше ніж 6ºС.

Розрахункові параметри теплового режиму приміщень при оцінюванні теплотехнічних показників огороджувальних конструкцій визначають в залежності від призначення будівлі та від розрахункового вологісного режиму експлуатації приміщення згідно з додатком Б.

Повітропроникність зовнішніх огороджувальних конструкцій повинна відповідати вимогам згідно з ДСТУ-Н Б В.2.6-191.

Розділом даного ДБН “ПАРАМЕТРИ ПРОЕКТУВАННЯ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ БУДІВЕЛЬ” передбачено наступне:
Реалізація системного принципу забезпечення енергоефективності будівель під час проектування здійснюється відповідно до розділу 4 цих норм за показником питомого енергоспоживання при опаленні та охолодженні з урахуванням мінімальних вимог до енергоефективності будівель.
Мінімальний клас енергетичної ефективності будівлі при новому будівництві, реконструкції, що веде до зміни функціонального призначення, житлових або громадських будівель в цілому, чи їх відокремлених частин (за умови їх автономності), має відповідати вимогам п.1 Наказу Мінрегіону від 27 жовтня 2020 року № 260 ”Про затвердження мінімальних вимог до енергетичної ефективності будівель.
При застосуванні системного принципу за вимогами до енергетичної ефективності будівлі перевірка відповідності вимогам до показників мінімально допустимої температури внутрішньої поверхні огороджувальних конструкцій, різниці температур між температурою внутрішнього повітря і приведеною температурою внутрішньої поверхні огороджувальної конструкції, вологісного режиму, повітропроникності огороджувальної конструкції, показників теплостійкості є обов’язковою.
При реконструкції, капітальному ремонті будівель в цілому або їх відокремлених частин мінімальною вимогою є виконання умови Наказу Мінрегіону від 27 жовтня 2020 року № 260 ”Про затвердження мінімальних вимог до енергетичної ефективності будівель.
При реконструкції, капітальному ремонті визначених проектною документацією частин будівлі (у т.ч. теплоізоляційної оболонки будівлі і її елементів), мінімальною вимогою є дотримання теплотехнічних характеристик, що приведені в розділі 5 цих норм.
Мінімальною вимогою до енергетичної ефективності інженерних систем є клас енергетичної ефективності технічного оснащення, автоматизації, моніторингу й управління інженерних систем згідно з ДБН В.2.5-67, який має бути не нижче класу енергетичної ефективності будівлі.

Розділ даного ДБН “ПАРАМЕТРИ ПРОЕКТУВАННЯ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ БУДІВЕЛЬ”

Реалізація системного принципу забезпечення енергоефективності будівель під час проектування здійснюється відповідно до розділу 4 цих норм за показником питомого енергоспоживання при опаленні та охолодженні з урахуванням мінімальних вимог до енергоефективності будівель.

Мінімальний клас енергетичної ефективності будівлі при новому будівництві, реконструкції, що веде до зміни функціонального призначення, житлових або громадських будівель в цілому, чи їх відокремлених частин (за умови їх автономності), має відповідати вимогам п.1 Наказу Мінрегіону від 27 жовтня 2020 року № 260 ”Про затвердження мінімальних вимог до енергетичної ефективності будівель”.

При застосуванні системного принципу за вимогами до енергетичної ефективності будівлі перевірка відповідності вимогам до показників мінімально допустимої температури внутрішньої поверхні огороджувальних конструкцій, різниці температур між температурою внутрішнього повітря і приведеною температурою внутрішньої поверхні огороджувальної конструкції, вологісного режиму, повітропроникності огороджувальної конструкції, показників теплостійкості є обов’язковою.

При реконструкції, капітальному ремонті будівель в цілому або їх відокремлених частин мінімальною вимогою є виконання умови (1) Наказу Мінрегіону від 27 жовтня 2020 року № 260 ”Про затвердження мінімальних вимог до енергетичної ефективності будівель”.

При реконструкції, капітальному ремонті визначених проектною документацією частин будівлі (у т.ч. теплоізоляційної оболонки будівлі і її елементів), мінімальною вимогою є дотримання теплотехнічних характеристик, що приведені в розділі 5 даного ДБН.

Мінімальною вимогою до енергетичної ефективності інженерних систем є клас енергетичної ефективності технічного оснащення, автоматизації, моніторингу й управління інженерних систем згідно з ДБН В.2.5-67, який має бути не нижче класу енергетичної ефективності будівлі.

При новому будівництві та реконструкції клас енергетичної ефективності інженерних системи встановлюється згідно з ДСТУ EN 15232-1, ДСТУ CEN/TR 15232-2 з урахуванням вимог ДБН В.2.5-67.

При реконструкції окремих частин будівель з метою їх термомодернізації, капітальному ремонті окремих елементів інженерних систем мінімальні вимоги встановлюються в обсязі проектних рішень, необхідних для виконання таких робіт.

Вимоги до ефективного використання електричної енергії у системах освітлення будівель та критерії оцінювання їх енергетичної ефективності приймають згідно з ДБН В.2.5-28 та ДСТУ ХХХХ.

При проектуванні нових будівель, реконструкції та катальному ремонті для забезпечення необхідних теплотехнічних показників, граничні значення яких нормуються цими нормами, слід застосовувати ефективні елементи теплоізоляційної оболонки будівель.

Клас енергетичної ефективності теплоізоляційних матеріалів в огороджувальних конструкціях будівель, що визначається згідно з ДСТУ-Н Б В.2.6-219, слід приймати не нижче класу будівель. Вибір теплоізоляційних виробів та матеріалів для теплоізоляції будівель з відповідним терміном ефективної експлуатації, слід здійснювати відповідно до ДСТУ ХХХХХ.

Збірні конструктивні системи та комплекти фасадної теплоізоляції зовнішніх стін.

Розділ даного ДБН “СКЛАДАННЯ РОЗДІЛУ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ, ПРЕДСТАВЛЕННЯ ТЕПЛОТЕХНІЧНИХ ТА ЕНЕРГЕТИЧНИХ ПОКАЗНИКІВ БУДІВЕЛЬ”

Загальні кліматичні дані згідно з ДСТУ-Н Б В.1.1-27:
- розрахункові кліматичні характеристики району будівництва (кліматична та температурна зона);
- розрахункові температури та добові амплітуди коливання температури зовнішнього повітря;
- дати переходу добової температури повітря через 8º С та 10º С;
- тривалість опалювального періоду і середня температура за опалювальний період;
- середня місячна відносна вологість;
- максимальна/мінімальна швидкість вітру у січні/липні з повторюваністю більше ніж 16 %;
- максимальне й середнє значення сонячної радіації, що надходить на горизонтальну та вертикальну західної орієнтації поверхню;
- середньомісячні дози сонячної радіації осередненої для однієї години, що надходить на горизонтальну та вертикальні поверхні.

Загальні характеристики будівлі (об’єкта проектування):
- функціональне призначення, стислий опис об’ємно-планувальних та конструктивних рішень будівлі (орієнтації конструктивних елементів зовнішньої теплоізоляційної оболонки та внутрішніх огороджень, що відокремлюють приміщення з температурою,які відрізняються більше ніж на 4 °С);
- кондиціонована (опалювана) площа, кондиціонований (опалюваний об’єм), розрахункові параметри мікроклімату, поділ будівлі на теплові зони;
- конструктивні та розрахункові теплофізичні характеристики матеріалів та елементів огороджувальних конструкцій (товщина, густина, розрахункова теплопровідність матеріалів шарів; термін ефективної експлуатації; коефіцієнти теплозасвоєння, паропроникності та повітропроникності, клас енергоефективності);
- площі та орієнтації конструктивних елементів зовнішньої теплоізоляційної оболонки та внутрішніх огороджень, що відокремлюють приміщення з температурою, які відрізняються більше ніж на 4 °С, та приміщення, що відносяться до неопалюваних об’ємів;
- розрахунки значень приведеного опору теплопередачі зовнішніх огороджувальних та внутрішніх (що розмежовують опалювані (кондиціоновані) та неопалювані (некондиціоновані) об’єми з різницею температур більш ніж 4 °С) конструкцій та їх оцінку відповідності вимогам розділу 5 цих норм;
- різниці температур між температурою внутрішнього повітря і приведеними температурами внутрішніх поверхонь зовнішніх огороджень та оцінку відповідності вимогам розділу 5 цих норм;
- мінімальні температури в місцях значних тепловитрат (укоси прорізів, кути стін, стики стін з перекриттями та підлогою тощо) та їх оцінку відповідності вимогам розділу 5 цих норм;
- значення опору паропроникності огороджувальних конструкцій (стін та покриттів) і результати розрахункової оцінки тепловологісного стану та їх оцінку відповідності вимогам розділу 5 цих норм;
- оцінку теплостійкості огороджень за літніх умов (стін та покриттів); теплостійкості приміщень у зимовий період (приміщень кутових, перших і останніх поверхів);
- оцінку показника теплозасвоєння підлог опалюваних поверхів та перекриттів, що межують із зовнішнім повітрям (арки, відкриті входи, проїзди, еркери тощо) та над неопалюваними підвалами.

Інформація про інженерні системи опалення, охолодження, гарячого водопостачання, вентиляції та освітлення.

Інформація про альтернативні та відновлювальні джерела енергії, що застосовуються.

Класи енергетичної ефективності технічного оснащення, автоматизації, моніторингу й управління інженерних систем визначені згідно з ДСТУ EN 15232-1.

Розрахунки енергетичних характеристик будівлі:
- трансмісійних та вентиляційних тепловитрат, теплонадходжень від сонячної радіації та внутрішніх джерел енергії;
- енергопотреби на опалення, охолодження та гаряче водопостачання;
- енергоспоживання при опаленні, охолодженні, вентиляції, освітленні та гарячому водопостачанні;
- первинної енергії;
- маси викидів СО2 (парникових газів);
- встановлений клас енергетичної ефективності будівлі.

Зведені характеристики, за формами додатка В:
- загальні, за формою В.1;
- теплотехнічні, за формою В.2;
- інженерних мереж, за формою В.3;
- енергетичні, за формою В.4.

При реконструкції, капітальному ремонті (у тому числі з метою термомодернізації) визначених проектною документацією частин будівлі (у тому числі окремих огороджувальних конструкцій, що створюють теплоізоляційну оболонку будівлі, інженерних систем) розділ “Енергоефективність” розробляється в обсязі проектних рішень необхідних для виконання таких робіт відповідно до завдання на проектування (допускається не виконувати розрахунки та не наводити інформацію (у тому числі зведену) щодо енергетичних характеристик будівлі, загальних характеристик, інженерних мереж, огороджувальних конструкцій, які не проектуються).

З текстом документа можна ознайомитись за посиланням:www.minregion.gov.ua

ПЕРЕМОЖЕМО І ВСЕ ВІДБУДУЄМО!
РАЗОМ ДО ПЕРЕМОГИ!
СЛАВА УКРАЇНІ!

Надаємо онлайн доступ до першоджерел

Контакти

Україна, 01001, м. Київ, вул. Михайла Грушевського, 3.
тел./факс: (044) 200 04 52
e-mail: office@kbu.org.ua

Прес-служба КБУ
тел.: (044) 200 04 52
e-mail: pr1.kbu@gmail.com