Новини

🌇Архітектура для людини. Що це означає

 

Людиноцентричність — не просто тренд сучасного дизайну, а головний принцип його існування. Тут основна задача — бути user friendly в реальному житті. А як щодо архітектури? Заплутана інфраструктура, тиск хмарочосів і перевантажений трафік — типовий мегаполіс, який дістався у спадок із минулого століття. Але покрокові рішення все ще можуть змінити ситуацію.

 

Видання AIN.UA разом з СЕО Archimatika Дмитром Васильєвим розповідать про нові принципи людиноцентричної архітектури та з’ясовують, як ці підходи можуть якісно змінити наші міста й простори. 

 

🟡З чого все почалось?

 

Говорити про зміщення акценту на комфорт і потреби мешканців активніше почали говорити наприкінці 20 століття. І знайшли для цього слово «людиноцентричність». По факту це означає, що головним клієнтом міста має знову стати людина, а не транспорт, промисловість чи бізнес. Першим про такий підхід почав говорити ірландський інженер Майк Кулі у 1987 році.

 

Цей принцип дизайну й архітектури дозволяє створювати продумані рішення, які відповідають бажанням та очікуванням аудиторії. Але також розробники мають вміти моделювати й запити майбутнього, тобто передбачати, які потреби в людини з’являтимуться протягом життя. 

 

Так архітектори формують доступність і сталість міста глобальніше з перспективою на десятиліття і більше.

 

Про бачення урбаністичних рішень треба запитувати не тільки в урядовців та архітекторів. А насамперед — у містян, застосовуючи партисипативний підхід. Тільки тоді архітектура стане справді функціональною. 

💬«Людиноцентричність — це частина поняття “інклюзивність”. Вона передбачає персоналізацію дизайну під потреби всіх, хто може користуватися тим чи іншим простором. Батьки з дитячим візочком, людина, яка погано бачить чи важко пересувається, трирічна дитина — всі ці сюжети необхідно поєднати під час проєктування», — пояснює СЕО та головний архітектор компанії Archimatika Дмитро Васильєв.

 

Проєктувати емпатично

 

Більшість українських міст отримали в спадок радянську архітектуру, яка орієнтувалась на економність та однаковість. Але не рівність. Тож більшість цих міських просторів неінклюзивні, а планування — типові. 

 

📊Лише 9% будинків Києва мають нормативний пандус для крісел колісних, йдеться в дослідженні ЛУН, яке провели минулого року. 

 

Статистика невтішна, хоч і під час повномасштабної війни ситуація по країні почала змінюватись. Але самі лише пандуси — це не достатньо для інклюзивності. 

 

Завдання архітектора  — дивитися на кожен елемент планування очима користувача. І не змістити фокусу з функціональності на користь креативу.  

 

В Arhimatica підкреслюють, що людиноцентричний підхід — це не завжди про великі ресурси. Йдеться не про видовищні конструкції чи наноматеріали, а насамперед про увагу до деталей. 

 

💬«На перший погляд, така дрібниця як контрастне мощення для тих, хто гірше бачить, або ж ручки-підлокітники на лавках, щоб спертися і легше підвестися, — на практиці сильно впливає на досвід користування простором. У цьому і є суть доступності — дбати про комфорт місця чи сервісу для будь-якої категорії людей. І йдеться не тільки про людей з інвалідністю чи маломобільністю», — говорить Дмитро Васильєв.

 

Контрастне мощення полегшує орієнтацію в просторі та робить середовище безпечнішим.

 

Безбарʼєрне середовище - це сучасна норма. За рахунок грамотного планування території, ділянка має мінімальні ухили та перепади, що забезпечує легкий доступ для всіх користувачів.

 

Крок до людиноцентричного планування — це передусім діалог з потенційними користувачами майбутніх архітектурних об'єктів. Тому проведення дослідження й опитування фокус-груп — це важливий інструмент, який використовують в Arhimatika.  

 

Так само фідбек від користувачів після кількох місяців чи років користування — це ще один спосіб, щоб удосконалювати свої підходи до проєктування. Бо тільки практичне користування простором показує всі його переваги та підсвічує недопрацювання.

 

👤Дизайнерка Малейга Санеджі з’ясувала, що люди, які мають хворобу Паркінсона, значно комфортніше почуваються, пересуваючись сходами. Натомість на рівній поверхні в них виникають труднощі. Тож дизайнерка вирішила намалювати на рівній підлозі ілюзію сходів і побачила, що це працює. 

 

Це один із прикладів простого рішення, яке побудоване на спостереженні та емпатії, якісно змінює якість перебування людини в просторі.

 

❓Навіщо проєктувати багатофункціонально

 

Варіативність планування та різних конфігурацій у межах одного простору — ще один із підходів, який орієнтований і на людиноцентричність, і на сталість у перспективі. Це означає, що планування та архітектурний дизайн дає можливість пристосувати простір під різні потреби, різну кількість користувачів і стиль життя. Тоді не треба переїжджати в інше помешкання через перехід на віддалений графік роботи чи появу дитини.

 

Багатофункціональність важлива не тільки для житла, а й публічних чи комерційних просторів. Це глобальна тенденція у відповідь на запит сучасної людини ефективніше використовувати час і простір, вести екологічний спосіб життя та мати широкий вибір активностей і сервісів. Так само, як і сучасна людина, нові простори, сервіси та девайси стають все більш мультизадачними. 

 

💬«Чим більш щільно локалізовані функції та сервіси, тим менше ресурсів людина витрачатиме. Тому коли ми наближуємо необхідні функції і полегшуємо користування ними, ми підвищуємо рівень комфорту і відповідно робимо цінність простору вищою», — зазначає Дмитро Васильєв.

 

Золотим стандартом сучасної урбаністики є принцип «15 хвилин», на противагу концепції спальних і бізнес-районів. Це означає, що на такій дистанції пішки людина має задовольнити свої основні потреби біля власного помешкання. 

 

🤝Як людиноцентрична архітектура впливає на громаду 

 

Архітектура, яка створює простір для комфортної взаємодії між користувачами, — інструмент для підтримки або ж розбудови спільнот. Так дизайнери та архітектори стають активаторами рішень, не лише просторових, а й суспільних. А до практичних задач проєктування додаються й більш філософські. 

 

Втім, іноді, щоб ефективно вирішити запит, треба зробити крок назад, відклавши винахід велосипеда на інший раз.

 

💬«Ми в Archimatika завжди прагнемо створювати не просто будівлі, а живі соціальні простори. Ми вивчаємо, як люди взаємодіють одне з одним, як вони використовують громадські зони, і на основі цього проєктуємо середовище, яке сприяє спілкуванню, творчості та відчуттю спільності. Наприклад, ми можемо створювати внутрішні дворики з різними функціональними зонами, щоб кожен мешканець міг знайти собі місце для відпочинку, роботи або спілкування з сусідами», — додає Дмитро Васильєв.

 

Комфорт середовища визначає його цінність. І це впливає на персональне ставлення мешканців до спільного середовища. 

 

💬«Коли люди починають цінувати простір, у них з’являється відчуття власності, а відповідно й спільної відповідальність за нього. Так мешканці об'єднуються за дистанційно-територіальним принципом, а далі цей простір регулюють, захищають, вдосконалюють. Так будується спільнота, першою сходинкою до якої є створення цінності. А з інфраструктури та людиноцентричного дизайну починається соціальна відповідальність і включеність у міські процеси», - наголосив пан Дмитро. 

 

Сучасне суспільство відходить від сприйняття людини як ресурсу, натомість все більше звертає увагу на поняття людського капіталу. 

 

Міста, для яких людський капітал є запорукою економічного розвитку, зацікавлені приваблювати мешканців. Тож людиноцентричний підхід до розвитку міста, будівництва й дизайну — це інструмент, який прямо впливатиме на майбутнє як мегаполісів, так і маленьких містечок. 

 

💬«Ми бачимо, що регіони й міста конкурують за людей саме тому, що люди є найбільшою економічною цінністю і їхнє бажання залишатися в тому місці й місцевості є фактично підставою для майбутнього розвитку. І чим більше людей буде хотіти тут залишитися і вкласти свої зусилля, точки прикладання праці для розвитку в цьому місці, тим кращий у майбутньому буде розвиток цього міста чи місцевості», — підсумовує Дмитро Васильєв.

 

Так людиноцентричні підходи в урбаністиці та архітектурі — це більше ніж про локальний комфорт. Завдяки пріоритету на створення цінності проєктувальники підсилюють відчуття приналежності до спільноти, міста та навіть країни. 

 

Тож застосування таких принципів архітекторами сильно впливає на те, як почуватимуться мешканці в майбутньому, наскільки вони будуть готові нести відповідальність за свій спільний простір і глобально — що для них означатиме слово «дім».

 

✔️Як це допоможе відбудові

 

Говорити, якою буде Україна після відбудови, у професійних колах почали ще з 2022 року. Наприклад, уже тоді з’явилося кілька концепцій відновлення Маріуполя. Експерти кажуть, що тема повоєнної відбудови звучить не зарано, бо дискусія про урбаністику майбутнього — важлива, і для неї потрібен час. Також важливо популяризувати людиноцентричні підходи.

 

Архітектор Дмитро Васильєв звертає увагу на те, що тренди, які задають відповідальні приватні забудовники, будуть впливати на відбудову державного рівня, вони створюватимуть нову норму. Крім того, велику роль у цьому процесі відіграватиме запит самих мешканців. 

 

Якщо вони не бачитимуть достатньо хороших прикладів нової людиноцентричної архітектури, вони прагнутимуть відновити все так, як було раніше. 

 

Тоді ми втратимо шанс виправити урбаністичні помилки, які українські міста отримали в спадок від радянських містобудівельників. 

 

Натомість людиноцентричне проєктування може якісно наблизити українські міста до кращих світових зразків, де ефективніше розв’язане питання автомобільного трафіку, якісного озеленення та інклюзивного проєктування. 

 

ПЕРЕМОЖЕМО І ВСЕ ВІДБУДУЄМО! 💪

РАЗОМ ДО ПЕРЕМОГИ!

СЛАВА УКРАЇНІ! 💙💛