Новини

Чи готова будівельна сфера до відновлення України: чому компанії не беруть участі в тендерах?

Певний рівень відбудови здійснюється вже сьогодні. Фінансування відбувається переважно за рахунок державних коштів - відповідно, компанії мають перемогти у тендері, щоб стати виконавцем робіт. 

Проте, у сфері публічних закупівель лишається низка проблем і корупційних ризиків. Про це Лев Парцхаладзе, Президент Конфедерації будівельників України, розповів під час вебінару в межах проєкту «Контроль витрат на відновлення України» за підтримки Європейського Союзу.

Головна проблема стосується зарплат. У тендерних документах часто вказується середня зарплата в галузі, яка є значно нижчою від реальної. Працівники не готові працювати за такі гроші, тому компанії змушені закладати реальні витрати на зарплату в інші статті витрат. Це створює велике поле для корупційних ризиків. 

Інша проблема полягає в тому, що залишається можливість маніпулювати умовами тендерів, висуваючи специфічні вимоги, які здатні виконати лише одна або дві компанії, що обмежує конкуренцію.

Наприклад, серед вимог може бути наявність особливих технічних характеристик або документів, які є тільки в певних компаній. Це знижує шанси інших учасників, позбавляючи їх можливості чесної боротьби за державні контракти. Така практика негативно впливає на ринок, роблячи його непрозорим.

Ще однією з найбільш актуальних проблем є питання фінансування. Часто компанії отримують аванс на казначейські рахунки, однак фізично ці гроші недоступні для використання. У результаті підприємства змушені платити ПДВ грошима, яких вони фактично не отримали. 

Також всі компанії озвучують проблему, пов’язану з дефіцитом працівників. Хтось виїхав, хтось захищає Україну - лише за останні 2 роки кількість працівників у галузі знизилася на 40%. 

Окремо пан Лев відзначив проблему якості проєктної документації: “Часто кошториси, які використовують архітектори, можуть бути застарілі на 2-3 роки. Відповідно, Ви виграєте тендер, а потім з’ясовується, що потрібно йти на коригування. В результаті компанії змушені витрачати час і ресурси на переробку документів, що гальмує процес будівництва”. 

Все це унеможливлює участь міжнародних компаній в українських тендерах. Вони стикаються з низкою перешкод, серед яких короткі терміни подачі документів і невідповідність цін реальним ринковим умовам.

Проте, потрібно нагадати, що відбудова фінансується на лише державою, але й міжнародними партнерами. Українські компанії, беручи участь у таких тендерах, мають шанс працювати за відкритими та справедливими умовами, що допоможе знизити рівень корупції. Зокрема, донорські тендери передбачають більш прозорі умови оплати праці, що робить участь у них більш привабливою для українських будівельників.

Таким чином, у сфері публічних закупівель з’являється конкуренція, яка може, зокрема, сприяти покращенню українських тендерів. 

Також участь у заході взяли: 

👤Володимир Ланда, старший економіст Центру економічної стратегії

👤Максим Нефьодов, співзасновник ГО «Технології прогресу»

👤Володимир Власюк, директор ДП “Укрпромзовнішекспертиза”

👤Роман Гомонець, Спеціаліст з інфраструктури, член Policy and Recovery Team Ради бізнес-омбудсмена

👤Модератор - Олександра Бетлій, провідна експертка Інституту економічних досліджень та політичних консультацій

🏗️Володимир Ланда презентував стан будівельних послуг на прифронтових територіях. Він зазначив, що протягом січня-серпня 2024 року було оголошено 82,7 тис. будівельних закупівель, 92,8% з яких було завершено. 

За його даними, із загального річного виторгу будівельних компаній прифронтових регіонів, більшість припадає на будівництво житлових та нежитлових будівель (52%). Іншими розповсюдженими будівельними роботами (за основним КВЕД) були будівництво доріг і автострад (19%) та електромонтажні роботи. 

🧱Максим Нефьодов поінформував про структурні зміни та виклики в будівельній індустрії України. Так, через бойові дії та супутню кризу найбільше постраждало виробництво металу, сухих будівельних сумішей та теплоізоляційних матеріалів. Також існує дефіцит товарів, які переважно імпортувались з рф та білорусі: скло, будівельна хімія, оздоблювальні матеріали тощо.

Пан Максим описав рівень нестачі окремих будівельних матеріалів. 

🔸Бетону — потреба в додаткових потужностях складає 9-10 млн куб. м/рік. 

🔸Цементу — потреба в додаткових потужностях — 2-3 млн тонн/рік.

🔸Мінвати — потреба в додаткових потужностях складає близько 15 млн кв. м/рік. 

🔸ПВХ-профілів — дефіцит потужностей складає 4,5 млн пог. м. 

🏭Володимир Власюк презентував оцінку потреби в будівельних матеріалах для відбудови та відновлення і максимізацію участі українських компаній у їхньому виробництві.

Він підкреслив, що виробництво будматеріалів і обладнання на загальну суму $62,8 млрд. забезпечить (станом на 2022 рік): 

✔️формування доданої вартості в країні на загальну суму 16,1 млрд. дол. США;

✔️зарплату найманих працівників, яка складе 5.6 млрд. дол. США;

✔️податкові надходження і збори розміром 4,4 млрд. дол. США, в т.ч. 1,5 млрд. дол. США відрахування у Пенсійний фонд;

✔️збереження близько 100 тис. робочих місць на підприємствах сектору.

Роман Гомонець розкрив деталі проблем з нестачею кадрів та будівельних матеріалів. Він описав, які шляхи вирішення цих питань реалізуються вже зараз та навів конкретні приклади. 

Будівельна галузь України стикається з численними викликами в процесі відновлення країни. Незважаючи на поступове відновлення, основні проблеми зосереджені в недосконалих тендерних процедурах, корупційних ризиках та дефіциті кваліфікованої робочої сили й будівельних матеріалів. Однак міжнародне фінансування, донорські тендери та інтерес до українського ринку можуть стимулювати зміни в галузі, зокрема сприяти більшій прозорості та конкурентоспроможності. 

Проєкт «Контроль витрат на відновлення України» є спільною роботою Центру економічної стратегії, Інституту економічних досліджень та політичних консультацій та ГО «Технології прогресу». Всі учасники проєкту є членами коаліції RISE.

ПЕРЕМОЖЕМО І ВСЕ ВІДБУДУЄМО! 💪

РАЗОМ ДО ПЕРЕМОГИ!

СЛАВА УКРАЇНІ! 💙💛