Новини

⛓️Металургійна галузь України може постраждати від європейського CBAM 

У 2023 році розпочалася перехідна фаза CBAM - механізму вуглецевого коригування імпорту (Carbon Border Adjustment Mechanism), так званого тарифу на викиди вуглецю. 

🍃Під час перехідної фази, імпортери повинні лише подавати звіти про вуглецеві викиди, пов’язані з виробництвом імпортної продукції, а вже з 2026 року, коли механізм запрацює повністю, необхідно буде здійснювати оплату за викиди СО2. 

В той же час, 93% українського експорту, що підпадає під регулювання CBAM, припадає на металургійний сектор. Виробництво чавуну та сортового прокату зазнає найбільших втрат від дії CBAM. 

📜Саме так стверджують експерти GMK Center у своєму дослідженні «Як європейський CBAM може послабити економіку України», з яким можна ознайомитися за посиланням: 

https://gmk.center/wp-content/uploads/2024/10/CBAM24-research_10-2024_ukr.pdf 

Так, поетапне повноцінне впровадження CBAM полягатиме в наступному:

🟡Імпортери повинні платити за викиди СО2, пов’язані з виробництвом імпорту. 

🟡Ціна CBAM-сертифікатів розраховується як середньотижнева ціна CO2 в EU ETS. 

🟡Витрати на вуглець, сплачені в країні походження товару, вираховуються з CBAM-платежу.

🟡Сума CBAM-платежів повинна враховувати безкоштовні вуглецеві квоти, надані європейським виробникам в EU ETS.

Проблема полягає в тому, що виготовлення сталі в Україні має високий показник вуглецевої інтенсивності (2,3 тонни CO2 на тонну сталі), оскільки використовується мартенівський або киснево-конвертерний спосіб. В той же час в Європі використовують електросталеплавильний спосіб, вуглецева інтенсивність якого становить 0,3-0,4 тонни CO2 на тонну сталі. Таким чином українські заготовка і сортовий прокат будуть неконкурентоспроможними. 

💰Також CBAM можуть вплинути на продажі чавуну, оскільки, як припускає GMK Center, платежі CBAM за постачання чавуну можуть сягнути $160 за тонну у 2030 році.

Окрім цього, виробники металургійної продукції мають подавати у звітах CBAM низку специфічної інформації, збір якої може бути складним, особливо, якщо компанія не виробляє чавун або сталь безпосередньо. Серед цієї інформації: основний відновник, масова частка Mn, Cr, Ni, загальний вміст інших елементів сплаву, частка переробленого брухту тощо. 

Таким чином, CBAM може стати новим технічним бар’єром для торгівлі та збільшити адміністративні витрати малих та середніх експортерів та імпортерів.

ПЕРЕМОЖЕМО І ВСЕ ВІДБУДУЄМО!💪

РАЗОМ ДО ПЕРЕМОГИ! 

СЛАВА УКРАЇНІ!💙💛