Новини

💻Онлайн-шахрайство виходить на новий рівень: в Україні зростає кількість афер з використанням ШІ та QR-кодів 

У 2024 році понад 83% усіх шахрайських операцій в Україні відбулося в Інтернеті, і це – не просто цифра, а реальна загроза, яка щодня торкається тисяч користувачів. За даними НБУ, саме онлайн-шахрайство спричинило 93% загальної суми збитків, а середня сума однієї незаконної операції зросла на 51% — до 4 761 грн. Про це розповіла Анна Довгальська, заступниця голови правління ГЛОБУС БАНКУ.

“Коли ми говоримо про шахрайство, потрібно відмовитися від уявлення про “хакерів у темній кімнаті”. Сучасні аферисти працюють не технікою, а психологією. Вони не зламують сервери – вони зламують довіру”, — коментує експертка.

🌐За словами Довгальської, 84% усіх збитків клієнтів пов’язані з шахрайством саме через соціальну інженерію – тобто, маніпуляцію свідомістю.

“Спільною рисою більшості випадків шахрайства є те, що зловмисники “переконують” людину добровільно розголосити свої персональні дані. Вони можуть представитися співробітником банку, правоохоронцем або навіть вашим родичем – голосовий deepfake сьогодні здатен на більше, ніж нам здається”, — пояснює вона.

З-поміж усіх найпоширеніших шахрайських схем, експерти ГЛОБУС БАНКУ виділяють три особливо небезпечні:

❌Цифровий скімінг: під час покупки в онлайн-магазині користувач вводить дані картки на нібито звичайному сайті. Але через прихований шкідливий код їх миттєво перехоплюють шахраї. Це відбувається непомітно – користувач навіть не здогадується про ризик.

❌Квішинг: шкідливі QR-коди, які ведуть на фейкові сайти. Їх розміщують у публічних місцях, на афішах, банкоматах або надсилають у месенджерах. Більшість користувачів не перевіряють, куди саме веде QR, і саме цим користуються шахраї.

❌ШІ-підсилене шахрайство: завдяки штучному інтелекту шахраї створюють надпереконливі фейкові голоси, електронні листи та навіть чат-боти. 

👥“Сьогодні deepfake може звучати як голос вашої близької людини (сина, дружини тощо) і просити “терміново переказати гроші”, на жаль такі “голоси” поки що дуже важко відрізнити від справжніх. У таких випадках найкращим рішенням стане просто перетелефонувати близькій людині, щоб пересвідчитися, що з нею насправді все гаразд”, — застерігає Довгальська.

Хоча шахрайство через фізичні пристрої (банкомати, POS-термінали) складає лише 17% від загальної кількості випадків, проте Анна Довгальська не радить втрачати пильність: “Перед використанням терміналу чи банкомата варто уважно оглянути пристрій: сторонні накладки, незвичні деталі або “дивні” екрани — це привід насторожитися. Серед основних порад: прикривати клавіатуру при введенні PIN-коду, обирати безконтактну оплату та користуватись банкоматами у людних і безпечних місцях”.

Фахівчиня наголошує: навіть найкраща кіберсистема не врятує, якщо користувач не дотримується базових правил.

“Ми впроваджуємо нові стандарти безпеки, використовуємо найкращі антивірусні модулі та системи виявлення аномалій — але жодна технологія не замінить людської уважності. Усі клієнти мають пам’ятати: банк ніколи не запитує CVV-код, пароль, SMS-коди або PIN телефоном, в месенджерах чи в листах”, — підкреслює Анна Довгальська.

Експертка також радить дотримуватися таких правил:

✔️Ніколи не передавайте особисті дані картки — навіть якщо дзвонять із “банку” чи “поліції”.

✔️Уникайте публічного Wi-Fi для входу в інтернет-банкінг або оплат.

✔️Активуйте двофакторну автентифікацію на всіх сервісах.

✔️Скануйте QR-коди лише з перевірених джерел.

✔️Використовуйте віртуальні картки для онлайн-покупок.

✔️Підключіть сповіщення про всі транзакції.

💬“Ми фіксуємо зменшення кількості шахрайських операцій – і це свідчить про те, що наші спільні дії з клієнтами, колегами та Нацбанком дають позитивний результат. Але одночасно збільшується середній чек однієї афери — отже, шахраї стають більш вигадливими. Відтак, боротьба та протидія злочинам залишатиметься досить актуальними і в майбутньому”, — підсумовує Анна Довгальська.

ПЕРЕМОЖЕМО І ВСЕ ВІДБУДУЄМО! 💪

РАЗОМ ДО ПЕРЕМОГИ! 

СЛАВА УКРАЇНІ! 💙💛