Новини

04 липня 2023 року #КБУ провела дискусійну панель: « Принцип «Проєктуй-Будуй», як інструмент майбутньої відбудови: ризики, виклики, переваги, яка відбулась в рамках Форуму-експозиції «Технології будівництва та автономні рішення для відновлення інфраструктури».

🔷 Організатори Форуму-експозиції: HD Technopolygon і Хаб «Велике відновлення».

Під час дискусії обговорили ряд актуальних питань❔:
✔️ Чи вирішує принцип «Проєктуй-Будуй» ті виклики, що стоять перед Україною у майбутній відбудові?
✔️ Чи може цей принцип бути застосований до всіх випадків, або будуть визначені певні категорії де доцільне його застосування?
✔️ Що варто змінити, удосконалити чи переробити у наявній моделі принципу «Проєктуй-Будуй»?

🔷 У обговоренні взяли участь представники будівельної галузі:
✔️ Анатолій Беркута, Віце-президент Конфедерації будівельників України
✔️Андрій Миргородський , Головний архітектор проєктів ПРОЕКТНІ СИСТЕМИ ЛТД, член Ради директорів КБУ
✔️Анна Іскіердо, Співзасновниця та креативна директорка проєктної компанії AIMM, член КБУ
✔️ Іван Шпилевський, Директор ДП УДНДІПМ «ДІПРОМІСТО» імені Ю.М. Білоконя, член Ради директорів КБУ

Модератором панелі виступила Олеся Романенко, адвокат та керуючий партнер Olsten Partners Law Company, юридичний експерт у корпоративному, податковому праві, землі, нерухомості та захисту інвестицій, член КБУ.

👉 Нагадуємо, принцип «Проєктуй-Будуй» фактично є передумовою реалізації EPC-контракту (Engineering, procurement and construction), в якому одна компанія виконує роль проєктної організації і підрядника (головного підрядника).

Одним з недоліків цього принципу є ціноутворення, саме на цьому наголосив Анатолій Беркута. Спираючись на власний багаторічний досвід та закордонні практики він стверджує, що вільне ціноутворення не повинне бути застосоване до проєктів, які фінансуються з державного бюджету. В цьому і криється критичний ризик принципу «Проєктуй-Будуй», адже вже після затвердження проєкту фактичні обсяги і вартість робіт можуть істотно відрізнятись від тих, що заявлені умовами тендеру.

🔷 Застосування цього принципу, на його думку, не доцільне для проєктів, які фінансуються державою.

Він також наполягає на тому, що кошторис проєктів, незалежно від джерела фінансування, має бути відкритим на всіх стадіях. На його думку, проєктні роботи зазвичай займають до 43%, а авторський та технічний нагляд - 31% бюджету.

🔷 Віце-президент КБУ вважає, що створення єдиної бази даних по вартості ресурсів, яка б контролювалась уповноваженими авторизованими структурами, а не державою (за європейським прикладом).

Хвилю суперечностей викликало також і положення про проєктні рішення повторного використання. Учасники панелі переконані, що це фактично ті самі типові проєкти, від яких так намагається відійти сучасна українська архітектура. Іван Шпилевський вважає, що типові проєкти можуть бути використані лише при будівництві соціального житла, у всіх інших випадках — це, крім безпосередніх труднощів реалізації, несе і загрозу знищення естетики міст, перетворення їх на типові нетрі з однотиповою забудовою.

🔷 Експерти також погодились, що застосування принципу, з огляду на проєктні рішення повторного використання, абсолютно неможливе для будівництва об'єктів інфраструктури або, наприклад, штучних транспортних споруд.

Звертаючись до європейського досвіду застосування «Проєктуй-Будуй» і Анатолій Беркута і Андрій Миргородський переконані, що варто зважати на суттєві відмінності в законодавстві, технологіях, практиках і згодом менталітеті між українським та європейським бізнесом. Справді дієве застосування цього принципу для української відбудови можливе лише за фундаментальних перетворень в будівельній галузі України.

🔷 Європейська будівельна галузь набагато більш децентралізована, а методики і принципи мають векторний, а не імперативний характер. Перш ніж імплементувати окремі європейські норми, варто розуміти, чи будуть вони працювати в Україні.

Більшість учасників погодились, що застосування принципу «Проєктуй-Будуй» може бути ефективним здебільшого для тих об'єктів, що потребують швидкого відновлення. Іван Шпилевський переконаний, що спочатку треба визначити державні пріоритети відновлення і лише тоді переходити до розроблення проєктів, початку будівництва. Також він зазначив, що в умовах активних військових дій та воєнного часу неможливо визначити конкретні потреби відбудови, які міста треба відновлювати та хто в них буде жити: «Спочатку розуміння для кого, а потім що».

🔷 При розгляді принципу «Проєктуй-Будуй» варто зауважити, що в Україні вже є приклади його застосування, але ці приклади для будівництва доріг. До обговорення доєднались відомі столичні архітектори Андрій Миргородський та Анна Іскіердо, які наголосили на тому, що застосування принципу може негативно вплинути на незалежний архітектурний сектор України та знищити його потенціал. В контексті обговорення Анна Іскіердо запропонувала ідею створення професійних проєктних команд архітекторів.

🔷 На жаль, до заходу не встигли долучитись представники влади, тому учасники панелі обмінялись своїми судженнями і наголосили, що вони готові до конструктивного відкритого діалогу з владою.

ПЕРЕМОЖЕМО І ВСЕ ВІДБУДУЄМО!💪
РАЗОМ ДО ПЕРЕМОГИ!🇺🇦
СЛАВА УКРАЇНІ!💙💛