Новини

📦 Публічні закупівлі мають стати драйвером відновлення економіки

Про це заступниця Міністра економіки України Надія Бігун розповіла у своїй колонці для журналу “Держзакупівлі”.  

На її думку, закупівельники на державних тендерах мають обовʼязково аналізувати пропозиції українських постачальників та створювати передумови залучення постачальників української продукції на тендер.

Збільшити обсяги надходження податків до бюджету можна лише за рахунок збільшення споживання продукції, виготовленої в Україні.

💬 “Сьогодні це не просто патріотична позиція, а питання нашого виживання як незалежної країни”, — підкреслила Надія Бігун.

Також заступниця повідомила, що Міністерство економіки України (Мінекономіки) підготувало проєкт змін до Закону України “Про публічні закупівлі”.

Від початку реформи Prozorro публічні закупівлі стали полем битви проти корупції. Проте головне завдання, яке висували перед прозорою системою закупівель, — бачити корупційні виклики, яке на думку пані Надії, досягнуте. Наразі маємо найпрозорішу систему тендерів, зі швидким і простим доступом до інформації.

Сьогодні помітно, як поступово процес еволюції зміщує фокус уваги з суто антикорупційної мети системи закупівель на ширше її призначення — ощадливе планування ресурсів, якісну та ефективну організацію закупівельного процесу, управління контрактами і постачанням. Увага суспільства останнім часом прикута не тільки і не стільки до економії в тендерах або навіть цін на ті чи ті продукти, послуги чи роботи. Суспільство й засоби масової інформації почали цікавитися доцільністю закупівель, якістю виконання договорів поставки, активнішим залученням українських виробників.

👉Чого навчив 2023 рік?

Із 2022 року, попри повномасштабну війну, помітне повернення до цивілізованого способу закупівель — тендерів. Навіть прифронтові регіони, які мали право на прямі закупівлі, почали працювати в Prozorro. 

💬Якщо сьогодні загальна частка невійськових потреб, що задовольняються через конкурентні закупівлі, в системі становить 80%, то Миколаївщина закупила 79% через конкурентні торги, Херсонщина — 50%, Харківщина — 65%. Успішність закупівель зросла, маємо 68% у 2023 році порівняно з 60% в 2022-му. Також бачимо підвищення конкуренції в торгах: 2,03 в 2023 році порівняно з 1,86 в 2022 році. Тобто за всіма показниками — позитивні тенденції.

Попри це, скандали навколо ефективного планування і доцільності тих чи тих закупівель не вщухають. Відповіддю на цей виклик стало рішення додати в Prozorro поле “обґрунтування доцільності”. Відтепер замовник під час публікації плану закупівель має можливість ширше описати потребу та пояснити, чому під час війни її придбання доцільне.

Висока турбулентність та невизначеність життя українців в умовах повномасштабної війни навчила щодня бути готовими до будь-яких подій. Й інструменти закупівель мають забезпечувати максимальну гнучкість та супершвидкість. Тому було не тільки спрощено процедуру відкритих торгів, а й реалізувано в Prozorro механізм конструктора, що закладає можливість і надалі гнучко адаптувати електронну систему закупівель до мінливих реалій.

💬“В умовах обмежених ресурсів та браку людей ми почали більше цінувати час наших уповноважених осіб. Тому активний розвиток отримав інструмент Prozorro Маркет, за рахунок якого закупівлю понад 10 тисяч товарів можна зробити в рази швидше і простіше, аніж відкритими торгами. Та ще й в середньому на 15—20% дешевше, аніж за прямими договорами”, розповіла Надія Бігун.

За 2023 рік стало однозначно зрозуміло, що Україна не відмовиться від свого шляху максимальної ефективності та прозорості під час витрачання публічних коштів і платформа Prozorro стане інструментом, через який закуповуватимуться товари, роботи й послуги для відновлення нашої країни. Тому команда Prozorro розробила окремий модуль для закупівель за гроші і за правилами міжнародних фінансових організацій.

👉Що нам готує 2024 рік?

Міністерство економіки України підготувало проєкт змін до Закону України «Про публічні закупівлі». Їх мета — гармонізувати українське закупівельне законодавство з європейськими директивами, а також перенести в регулярне законодавство ті ініціативи, які були запроваджено на час війни і які підтвердили свою ефективність. Тому до кінця наступного року мають з’явитися нові інструменти закупівель, що відповідають директивам, а саме:

✔️динамічні системи закупівель (DPS);

✔️торги з обмеженою участю (restricted tender);

✔️зарезервовані контракти (reserved contracts) для соціально відповідального бізнесу, що готовий працевлаштовувати ветеранів;

✔️архітектурні конкурси.

Окрім цього, будуть розширені можливості застосовувати інструменти нецінової оцінки пропозиції. Будуть перенесені правила виправлення будь-яких помилок протягом 24 годин. Залишиться можливість для учасників подавати пропозицію вище очікуваної вартості. Однієї пропозиції в тендері буде достатньо, щоб він відбувся.

💬“Загалом нова редакція Закону цілком відповідає філософії стратегії розвитку закупівель, яку цими днями ухвалить уряд: закупівлі мають еволюціонувати в стратегічну функцію, що є партнером для інших функцій в державі. А це означає, що у закупівельників має з’явитися більше простору для прийняття рішень та більше складних інструментів для втілення різноманітних закупівельних стратегій”, - розповіла Надія Бігун.

Також зазнає покращень безпосередньо функціонал електронної системи закупівель. Вже в цьому році запущено в пілотному режимі функціонал електронних контрактів. Протягом 2024 року в планах:

✔️перевести в електронні поля більшу частину тендерної документації;

✔️поширити функціонал електронних контрактів на більшість категорій закупівель;

✔️диджиталізувати функціонал оскарження.

👉Як закупівельнику наблизити перемогу?

Заступниця Міністра економіки України наголосила, що сьогодні не достатньо просто гарно виконувати свою роботу. Сьогодні варто докладати надзусиль, аби перемога стала ближчою. Щодня.

Також вона додала, що потреби безпеки і оборони фінансуються за рахунок податків і зборів, які збирають всередині України. Тому взаємозв’язок дуже простий: що більше податків, то більше дронів, снарядів та систем ППО.

💬“Збільшити обсяги надходження податків до бюджету ми як закупівельники можемо лише за рахунок збільшення споживання продукції, виготовленої в Україні. Сьогодні це не просто патріотична позиція, а питання нашого виживання як незалежної країни.

Наші дослідження показують, що українські споживачі в половині випадків віддають безумовну перевагу імпортній продукції. Це певною мірою спадщина радянських часів, коли імпортне за замовчуванням сприймалося, як більш якісне та сучасне. І хоча сьогодні ми маємо велику кількість виробників, що якісно не поступаються відомим світовим брендам, але вартісно є більш доступними, меншовартісне ставлення до вітчизняного виробника все ще лишається”, - зазначила пані Надія.

Аналіз ринку завжди був ключовим у закупівлях. І сьогодні обов’язковою його складовою має стати аналіз пропозицій від українських постачальників та створення передумов залучення постачальників української продукції на тендер.

💬“Ми маємо враховувати, що нині український виробник має нерівні умови з іноземцями. У наших виробників є повітряні тривоги, мобілізація працівників, брак фінансових ресурсів через високу вартість грошей, а інколи навіть обстріли та втрата майна. Проте саме ці виробники тримають нашу економіку на своїх плечах і наближають нашу перемогу. Тож ми як закупівельники маємо їм допомогти”, - резюмувала Надія Бігун.

Джерело: https://edz.expertus.com.ua/10012506 

ПЕРЕМОЖЕМО І ВСЕ ВІДБУДУЄМО! 💪

РАЗОМ ДО ПЕРЕМОГИ! 

СЛАВА УКРАЇНІ! 💙💛