Новини

🏦 Швидші платежі та прозорі правила: як євроінтеграція змінить життя клієнтів українських банків

📍 У 2026 році українська банківська система активно впроваджуватиме євроінтеграційні інструменти, правила та стандарти, які вже найближчим часом можуть суттєво змінити щоденну роботу фінансового ринку.

🗣️ За словами Сергія Мамедова, віцепрезидента Асоціації українських банків, голови правління ГЛОБУС БАНКУ, члена ради директорів, центральним елементом євроінтеграційного процесу є приєднання України до SEPA (Single Euro Payments Area - єдиної зони платежів у євро), що має безпосередній вплив на банки, бізнес та громадян.

📕 Банкір нагадав, що у грудні 2025 року до Верховної Ради України був внесений оновлений урядовий законопроєкт №14327 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення відповідності актам права Європейського Союзу та відповідним критеріям, встановленим Європейською платіжною радою, з метою приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA)”, який створює правову основу для приєднання України до Єдиної зони платежів у євро. Документ зареєстрований 23 грудня 2025 року і наразі перебуває на розгляді парламентських комітетів. 

💧 Його метою є забезпечити стандартизовані, швидкі та відносно дешеві платежі в євро між Україною та країнами SEPA.

🗒️ Наслідки такого кроку будуть комплексними: 

🔹 Потенційне зниження вартості міжнародних переказів у євро, особливо для банків, які не мають розгалуженої мережі кореспондентських рахунків у міжнародних фінансових установах. 

🔹 Суттєво скоротиться час проведення платежів з одного-двох днів до кількох годин або майже миттєво, підвищуючи довіру європейських контрагентів.

🔂 Законопроєкт передбачає створення єдиного державного реєстру банківських рахунків та індивідуальних сейфів фізичних осіб. Реєстр міститиме обмежені дані - IBAN(International Bank Account Number), назву банку та ПІБ власника, без інформації про залишки коштів чи рух грошей. Доступ до нього матимуть лише банки та органи фінансового моніторингу у межах закону.

📖 Щодо індивідуальних сейфів фізичних осіб, то Сергій Мамедов, підкреслив, що йдеться не про контроль за їх вмістом, а про впорядкування інформації щодо факту користування ними.

ℹ️ У реєстрі буде фіксуватися базова інформація: хто є клієнтом, у якому банку відкрито сейф і на який термін. Жодні дані про вміст сейфів або доступ до них не будуть включені. Такий принцип надає державі механізм законного встановлення факту користування сейфом без втручання у приватний простір людини.

⚖️ Важливе нововведення законопроєкту №14327 присвячене кінцевим бенефіціарним власникам бізнесу. Він передбачає вдосконалення реєстрів бенефіціарів та посилення відповідальності за подання неповних або заздалегідь недостовірних даних, що означає збільшення відповідальності бізнесу щодо розкриття інформації про кінцевих власників.  У європейській практиці прозора структура власності є необхідною умовою для доступу до фінансових послуг та міжнародних розрахунків.

🌐 Окрему увагу Сергій Мамедов приділив іншій частині законопроєкту, що стосується посилення фінансового моніторингу та його гармонізації з європейськими стандартами, зокрема вимогами FATF(Financial Action Task Force on Money Laundering) і правилами SEPA. 

🎗️ Згідно нього посилення фінансового моніторингу пропонується здійснювати через централізацію даних, стандартизацію форматів звітності та сумісність із європейськими системами. Такий підхід відповідає вимогам Європейського Союзу та знижує ризики безпідставних блокувань рахунків, водночас підвищуючи ефективність боротьби з відмиванням коштів і фінансовими зловживаннями.

🌏 Після приєднання України до SEPA всі перекази в євро здійснюватимуться за єдиними європейськими правилами, що дозволяє банкам швидше та точніше ідентифікувати великі, нетипові або потенційно ризикові транзакції, не створюючи додаткових бар’єрів для звичайних клієнтів.

🧮 Ключова особливість поточного підходу полягає в переході від формального контролю сум до поведінкового та ризикоорієнтованого аналізу клієнтських операцій. Банки оцінюють обсяг переказів, регулярність, джерела коштів, кількість контрагентів та відповідність транзакцій фінансовому профілю клієнта. Одним із практичних інструментів такого контролю стало запровадження лімітів на вихідні карткові перекази. 

🪙 Експерт вказав, що порогова сума обов’язкового фінансового моніторингу залишається на рівні 400 тис. грн. Операції на таку суму або більше підлягають поглибленій перевірці автоматично, і банк зобов’язаний встановити джерело коштів, якщо воно не є очевидним або не відповідає фінансовому профілю клієнта. У разі виявлення порушень або підтвердження високого рівня ризику банк має право заблокувати рахунок, обмежити проведення операцій або припинити ділові відносини з клієнтом, виконуючи вимоги законодавства у сфері протидії відмиванню коштів. Навіть відносно невеликі суми можуть стати підставою для перевірки або тимчасового блокування рахунку, якщо транзакції мають ознаки ризиковості, наприклад, різке зростання активності, велика кількість дрібних зарахувань від різних осіб або часті перекази без зрозумілої економічної мети.

ПЕРЕМОЖЕМО І ВСЕ ВІДБУДУЄМО! 💪

РАЗОМ ДО ПЕРЕМОГИ! 

СЛАВА УКРАЇНІ!  💙💛