Новини

☑️Скасування Господарського кодексу або які зміни-сюрпризи держава приготувала для бізнесу? 

 

09 січня 2025 року в другій редакції було прийнято Проєкт Закону про особливості регулювання підприємницької діяльності окремих видів юридичних осіб та їх об’єднань у перехідний період № 6013 від 09.09.2021 року. 

 

На замовлення Конфедерації будівельників України, Олеся Романенко, юридичний стратег, засновниця та адвокатка Olsten Partners Law Company, члена КБУ, підготувала огляд Законопроєкту.

 

Станом на сьогодні даний Проєкт Закону ще не підписаний Президентом України та не опублікований, але очікується, що вже найближчим часом це відбудеться. Він набере чинності наступного дня після публікації, а вступить у дію з 01 січня 2026 року.

 

Проєкт Закону передбачає перехідний період для впровадження змін – трирічний строк, що починається з 01 січня 2026 року.

 

💠Чому цей Закон важливий для бізнесу та які зміни очікувати? 

 

👉З 01 січня 2026 року буде скасовано Господарський кодекс України. 

 

В  пояснювальних записках законодавець це пояснює застарілістю самого кодексу, невідповідністю сучасним реаліям та вимогам міжнародних донорів при фінансуванні відновлення України. 

 

З цим можна погоджуватися або ні, однак скасування кодифікованого нормативного акту потребувало або перенесення норм у інші кодекси, наприклад Цивільний, або розробки нового нормативно-правового акту. 

 

👉Заборона підприємств та обов’язок їх реорганізувати в інші форми. 

 

🔸Із законодавства буде виключено такі поняття як “підприємство”, “установа” та “організація”. Відтепер вони матимуть єдину назву - юридичні особи. Тож, використання такого поняття як “код ЄДРПОУ” буде некоректним, а компанії за правилами мають зазначати ідентифікаційний код юридичної особи. 

 

🔸Вживати поняття “підприємство” як організаційно-правову форму буде заборонено. 

 

З 01 червня 2028 року будуть заборонені та виключені з числа дозволених до реєстрації 8 видів підприємств, а саме: 

 

🔹державне унітарне підприємство (державне комерційне підприємство, державне некомерційне підприємство, казенне підприємство);

🔹комунальне підприємство (комунальне комерційне підприємство, комунальне некомерційне підприємство);

🔹спільне комунальне підприємство;

🔹приватне підприємство;

🔹дочірнє підприємство;

🔹іноземне підприємство;

🔹підприємство об’єднання громадян (релігійної організації, професійної спілки);

🔹підприємство споживчої кооперації.

 

Усі власники цих підприємств зобов’язані привести свої документи у відповідність та перетворити підприємства на товариства з обмеженою відповідальністю. Під час реорганізації підприємства та їхні правонаступники звільняються від сплати адміністративного збору за проведення реєстраційних дій. Переоформлення дозвільних документів також здійснюється безоплатно. 

 

Крім того, документи дозвільного характеру, дозволи, ліцензії, сертифікати, декларації, погодження, повідомлення та інші публічні послуги, видані (погоджені, надані) підприємству, щодо якого прийнято рішення про його перетворення, є чинними для юридичної особи – правонаступника.

 

При реорганізації на правонаступника здійснюється переоформлення торговельних марок, винаходів, авторських прав, нерухомого  майна та транспортних засобів. Ці державні процедури платні, однак звільнення від сплати за їх переоформлення Проєктом Закону не передбачено. Отже, бізнесу потрібно готуватися до додаткових витрат, таких як оплати послуг юристів та офіційні оплати за переоформлення. 

 

Ще однією проблемою може стати перереєстрація будівельних ліцензій, адже з 2020 року такі ліцензії не видаються у зв’язку з відсутністю нормативно-правової бази. 

 

Також законодавцем не була взята до уваги процедура проведення податкової перевірки при реорганізації, адже цей процес передбачає обов’язковість податкової перевірки. Наразі можна говорити  про податкову перевірку  діяльності підприємств за останні 7 років, враховуючи збільшення терміну перевірок через мораторії в минулому. 

 

👉Визначено критерії мікробізнесу, малого, середнього та великого бізнесу. 

 

Проєкт Закону передбачає введення більш чіткого та структурованого розділення бізнесу. Так, суб’єкти господарювання залежно від кількості працівників та обсягу доходів від будь-якої діяльності за рік можуть належати до суб’єктів мікропідприємництва, суб’єктів малого підприємництва, суб’єктів середнього підприємництва або суб'єктів великого підприємництва.

 

🔹Суб’єктами мікропідприємництва є фізичні особи-підприємці або юридичні особи з середньою кількістю працівників не більше 10 осіб та обсягом річного доходу не більше 2 мільйонів євро.

🔹Суб’єктами малого підприємництва є фізичні особи-підприємці або юридичні особи з середньою кількістю працівників більше 50 осіб та обсягом річного доходу не більше 10 мільйонів євро.

🔹Суб’єктами великого підприємництва є фізичні особи-підприємці або юридичні особи з середньою кількістю працівників більше 250 осіб та обсягом річного доходу більше 50 мільйонів євро.

 

Всі інші юридичні особи та фізичні особи – підприємці належать до суб’єктів середнього підприємництва.

 

👉Об’єднання підприємств замінено на господарські об’єднання. Вони  створюються та діють у формі асоціації, корпорації, консорціуму, концерну, іншого об’єднання юридичних осіб, передбаченого Законом. 

 

👉До 30 червня 2026 року всі державні та комунальні підприємства, єдиним засновником (учасником) яких є держава або територіальна громада, зобов’язані здійснити перетворення на акціонерні товариства та товариства з обмеженою відповідальністю. 

 

Процедура перетворення (реорганізації) потребує часу не тільки на сам процес перетворення, а й для проведення всіх необхідних змін, які з цим пов’язані. Тому для бізнесу, який працює з державними або комунальними підприємствами, це може означати паузу у діяльності, затримки з виплатами та виконанням зобов’язань. 

 

Кредитор державного або комунального підприємства, діяльність якого припиняється в результаті перетворення, не може вимагати припинення або дострокового виконання зобов’язання, а в разі якщо виконання зобов’язання такого підприємства не забезпечено – забезпечення виконання зобов’язання. Отже, достроково вимагати оплатити  кредиторську заборгованість бізнес не зможе. 

 

Варто звернути увагу, що реорганізація державних та комунальних підприємств вплине й на процес публічних закупівель. Тож, компанії, які активно працюють через систему публічних закупівель, мають завчасно до цього підготуватися.

 

👉У зв’язку зі скасуванням Господарського кодексу України, частково були внесені зміни до Цивільного та інших кодексів.

 

Так, було перенесено статтю про адміністративно-господарські санкції, які застосовуються державою до бізнесу. 

 

За порушення встановлених законодавством правил здійснення підприємницької діяльності уповноважені органи державної влади або органи місцевого самоврядування застосовують до юридичних та фізичних осіб–підприємців адміністративно-господарські санкції – заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення та ліквідацію його наслідків:

 

🔹вилучення прибутку (доходу);

🔹адміністративно-господарський штраф;

🔹стягнення зборів (обов'язкових платежів);

🔹застосування антидемпінгових заходів;

🔹припинення експортно-імпортних операцій;

🔹зупинення дії ліцензії (патенту);

🔹анулювання ліцензії (патенту) 

🔹обмеження або зупинення діяльності юридичної особи;

🔹ліквідація юридичної особи;

🔹інші адміністративно-господарські санкції, встановлені Законом.

 

Адміністративно-господарські санкції застосовуються до юридичних осіб та фізичних осіб–підприємців протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не більш ніж через один рік з дня його вчинення, окрім випадків, визначених Законом.

 

Варто звернути увагу на те, що в чинному Господарському кодексі України деталізовані випадки та порядок здійснення вилучення прибутку у бізнесу. 

 

Наразі визначено, що  вилученню в дохід відповідного бюджету підлягає прибуток (дохід), одержаний суб'єктом господарювання внаслідок порушення встановлених законодавством правил здійснення господарської діяльності, а також сума прихованого (заниженого) прибутку (доходу) чи сума податку, несплаченого за прихований об'єкт оподаткування.

 

В новому Проєкті Закону такі деталі відсутні - це означає, що вилучення будь-якого прибутку може бути здійснено з невизначених причин та підстав. 

 

👉Фідуціарні обов’язки посадових осіб та нова відповідальність для них.

 

Внесені зміни до Цивільного кодексу України по-новому регулюють діяльність та відповідальність директора юридичної особи або інших посадових осіб. 

 

Так, посадові особи товариства мають обов’язки щодо належного, добросовісного та ефективного управління товариством (фідуціарні обов’язки) та зобов’язані діяти:

🔹в інтересах товариства;

🔹добросовісно та розумно;

🔹у такий спосіб, який, на їхнє добросовісне переконання, сприятиме досягненню мети діяльності товариства; 

🔹у межах повноважень, наданих їм статутом товариства та законодавством.

 

За порушення фідуціарних обов’язків посадові особи повинні відшкодувати збитки завдані товариствам у разі вчинення посадовою особою: 

🔹дій, пов’язаних з перевищенням або зловживанням службовими повноваженнями;

🔹дій, пов’язаних з порушенням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення подібних дій, встановленої установчими документами товариства;

🔹дій, пов’язаних з дотриманням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення відповідних дій, встановленої установчими документами товариства, якщо для отримання такого погодження та/або дотримання процедури прийняття рішень посадова особа товариства подала недостовірну інформацію;

🔹бездіяльності у випадку, якщо вона була зобов’язана вчинити певні дії відповідно до покладених на неї обов’язків;

🔹інших винних дій. 

 

Останній пункт найцікавіший, адже законодавець не визначив, що саме мається на увазі під “іншими винними діями”. Тож, для посадових осіб компаній буде посилено відповідальність, а також розширено та деталізовано випадки стягнення збитків на користь бізнесу. 

 

👉Неможливість скасувати електронні торги, якщо майно придбане добросовісним покупцем. 

 

“Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продано такому набувачу на електронному аукціоні в порядку, визначеному законодавством”, - так законодавець закріпив неможливість скасувати результати електронних аукціонів. 

 

Наразі точиться дуже багато суперечок щодо скасування результатів аукціонів, які ініціюють боржники, у випадку, якщо їхнє майно реалізується через аукціон. Покупці такого майна зазнають негативних наслідків через ці суперечки, адже не можуть користуватися придбаним майном. Це може затягнутись на доволі тривалий період. Відтепер,  покупець майна боржника через електронні аукціони буде захищений. 

 

👉Пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення грошового зобов’язання відтепер передбачена в Законі. 

 

Зазвичай таку відповідальність сторони зазначали в договорі, але пеню застосовувати було неможливо, якщо поставка товару чи надання послуги здійснювалось тільки по рахунку-фактур та без укладення договору. Тепер такий вид відповідальності можна буде застосовувати і для бездоговірних відносин.

 

👉Замовники та покупці товарів та послуг матимуть змогу відмовитися приймати товар або послугу, якщо вона була придбана без договору. 

 

Статтю 611 Цивільного кодексу України доповнено змінами. Так, правові наслідки, встановлені договором або Законом, настають у разі порушення зобов'язання, зокрема, у разі відмови від оплати за зобов'язанням, яке виконано неналежним чином або достроково виконано боржником без згоди другої сторони.

 

💠Що це означає?

 

Ризики для постачальників товарів та послуг по рахункам-фактурам без договорів (поставки будівельних матеріалів, транспортних послуг, послуг оренди будівельної техніки тощо). Адже, якщо поставка товарів чи послуг відбувається без договору, який підписаний замовником/покупцем, він може відмовитися приймати товар/послуги без наслідків. 

 

👉Неможливість відступати від умов типових договорів, а тільки їх конкретизувати. 

 

Сторони не можуть відступати від змісту типових умов договорів (типових договорів), але мають право конкретизувати їх. Вони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст. Зміст договору, що укладається на підставі державного замовлення, має відповідати такому замовленню.

 

👉Діяльність підприємств відтепер регулюється Законом України “Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю”. 

 

З дня набрання чинності цим Законом дія Закону України “Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю” поширюється на дочірні підприємства, іноземні підприємства, підприємства об’єднання громадян, підприємства споживчої кооперації, приватні підприємства у випадках, якщо відповідні правовідносини не врегульовані їхніми статутами та іншими законами. 

 

Якщо у перехідний період власник не прийняв рішення про припинення дочірнього підприємства, іноземного підприємства, підприємства об’єднання громадян, підприємства споживчої кооперації, приватного підприємства, до регулювання діяльності таких підприємств після завершення перехідного періоду застосовуються положення Закону України “Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю”, що регулюють діяльність товариств з обмеженою відповідальністю, а статути таких підприємств у частині, що суперечать Закону України “Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю”, є недійсними.

 

✅Підсумовуючи, Олеся Романенко зазначила: “Зміни – це завжди неприємно, адже порушує усталений, звичний порядок життя бізнесу.  Насправді, у вищеописаних змінах є багато позитивного для бізнесу, що безумовно полегшить його життя. 

 

З іншого боку,  законодавче примушування бізнесу заходити в  процеси реорганізації, витрачати на це кошти, призупиняти роботу бізнесу - це своєрідне перешкоджання діяльності. 

 

Але, якщо поглянути на український бізнес, то дійсно така організаційно-правова форма як приватне підприємство є застарілою, неврегульованою і навіть суперечливою по багатьом питанням. 

 

Ще хотілось би зазначити, що тільки майбутнє покаже, чи був крок у скасуванні Господарського кодексу та не перенесення його положень в окремий кодифікований нормативний акт, таким необхідним. І до яких труднощів та неузгодженостей це призведе - бізнес відчує зовсім скоро”.

 

ПЕРЕМОЖЕМО І ВСЕ ВІДБУДУЄМО! 💪

РАЗОМ ДО ПЕРЕМОГИ!

СЛАВА УКРАЇНІ! 💙💛