Новини

Дмитро Рябікін, старший юрист Sayenko Kharenko, члена Ради директорів #КБУ, розповів, що це означає для бізнесу? (Співавторка: Анастасія Фурманюк, молодший юрист Sayenko Kharenko).

На початку 2010-х років світ стикнувся із проблемою зменшення податкових надходжень, що спричинило активну боротьбу з ухиленням від оподаткування та виведенням грошей в офшори.

Результатом цього процесу стало створення ініціативи BEPS (Base Erosion and Profit Shifting — Заходи з протидії розмиванню бази оподаткування та виведення прибутку з-під оподаткування).

Зараз BEPS містить 15 заходів, які охоплюють різні сфери протидії агресивному податковому плануванню.

Вони, зокрема, включають:
вдосконалення правил трансфертного ціноутворення;
запобігання уникненню оподаткування шляхом використання конвенцій про уникнення подвійного оподаткування;
оподаткування доходів контрольованих іноземних компаній (КІК);
обмін інформацією та багато інших заходів.

Україна, своєю чергою, є активною учасницею BEPS з 1 січня 2017 року.

У 2022 році Податковий кодекс України було доповнено поняттям контрольованої іноземної компанії (КІК). Відтепер українські компанії та фізичні особи, які володіють або контролюють іноземні структури, зобов’язані звітувати про наявність у них КІК та їхні прибутки і сплачувати з них податки в Україні.

“Можливість безподаткової ліквідації іноземних компаній, податкова амністія та зростаюча суспільна свідомість мали б заохотити українських власників іноземних компаній добровільно легалізуватися на доволі вигідних умовах. Та в реальності, таке розкриття було на совісті самих платників податків, так як податкові органи мали обмежені інструменти для незалежної перевірки інформації про іноземні доходи й активи українців”, - зазначив Дмитро Рябікін.

Як працює CRS (Common Standard on Reporting and Due Diligence for Financial Account Information)?

Для обох цілей Державна податкова служба України (ДПС) мала володіти значним обсягом інформації з інших країн. Аби усунути цю прогалину, у серпні 2022 року Україна приєдналася до Багатосторонньої угоди про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки (Multilateral Competent Authority Agreement on Automatic Exchange of Financial Account Information, MCAA CRS), а у листопаді і до Багатосторонньої угоди компетентних органів про обмін звітами CbC (MCAA CbC).

Наразі до Угоди CRS долучилося 122 держави — у тому числі й Україна.

Для забезпечення виконання стандарту CRS, Україна підписала відповідні міжнародні угоди з понад 100 країнами-партнерами, в тому числі з членами Європейського Союзу та країнами G20.

Ці угоди дають змогу податковим органам різних країн обмінюватися інформацією про резидентів, які мають іноземні активи та доходи.

Навесні 2023 року Верховна Рада України остаточно запровадила стандарт CRS. Насамперед це означає, що з 1 липня 2023 року від українських фінансових установ вимагається застосовувати стандарт CRS під час здійснення комплексної перевірки фінансових рахунків та подавати до податкових органів інформацію про рахунки осіб, які є податковими резидентами інших країн.

Передбачено, що у 2024 році граничний строк для подання звіту про рахунки іноземців становитиме 1 липня 2024 року. Після фактичного початку обміну інформацією податкові органи України направлять цю інформацію в країну податкового резидентства власника рахунку.

Водночас після запровадження CRS-стандарту українські податківці почнуть автоматично отримувати інформацію про іноземні активи українських резидентів, зокрема, номери рахунків, дані про отримані доходи від комерційної діяльності, доходи від пасивних інвестиційних операцій, залишки на рахунках тощо.

Фінансова інформація включатиме дані не лише про кошти на поточних рахунках, а й про цінні папери на рахунках та про депозитні рахунки в іноземних банках.

Відповідно, українські податкові органи зможуть донараховувати податки, якщо, наприклад, іноземні активи не було добровільно задекларовано в Україні або вартість активів чи прибутки у податковій декларації були занижені.

Але інформація про рахунки юридичних осіб, на яких сукупно (тобто на всіх рахунках однієї компанії) зберігається менше ніж 250 тис. доларів США — не потребуватиме обміну в рамках CRS.

Для фізичних осіб такого ліміту не встановлено, і це означає, що під обмін можуть потрапити дані про всі рахунки резидентів України в іноземних фінансових установах.

Окремо старший юрист Sayenko Kharenko додав, що якщо інформація про певний рахунок уже віднесена до підзвітної за стандартом CRS, то зменшення суми коштів на такому рахунку не змінить його статусу.

Що робити резидентам України, які мають іноземні банківські рахунки чи є контролерами КІК?

Дмитро Рябікін пояснив, що обмін фінансовою інформацією стосуватиметься резидентів України, які мають іноземні рахунки, зокрема, які є бенефіціарами (контролерами) іноземних компаній (ДПС отримає фінансову інформацію про корпоративні рахунки таких компаній).

Окрім компаній, обмін фінансовою інформацією буде стосуватися трастів, партнерств, постійних представництв та інших утворень, які не мають статусу юридичної особи і бенефіціарами яких є резиденти України.

Фінансову інформацію будуть збирати та передавати не тільки іноземні банки, а й брокери, інвестиційні фонди, страхові компанії, провайдери трастових та секретарських послуг тощо.

Не менш важливо, що ДПС зможе застосовувати штрафні санкції за неповідомлення про набуття частки в іноземній компанії, або про початок/припинення здійснення фактичного контролю або про відчуження частки в іноземній компанії, а саме накладення штрафу в розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму за кожний такий факт (станом на 1 січня 2023 року це 805 200 гривень).

Чи ще не пізно?

Перший обмін фінансовою інформацією планувався в Україні у 2024 році за 2023 рік. Проте, за словами юриста, реалії сьогодення вносять свої корективи.

ДПС не зможе передати фінансову інформацію, зібрану в Україні, іноземним податковим органам в період дії воєнного стану. Також поки що немає інформації, коли ДПС зможе практично отримувати інформацію про іноземні рахунки резидентів України.

“На сьогодні Україна підготувала необхідну законодавчу базу для запровадження такого обміну, справа залишається за програмним забезпеченням для безпечної передачі такого масиву делікатної інформації. Фізично Україна зможе розпочати обмін інформацією лише після закінчення дії воєнного стану”, - пояснив Дмитро Рябікін.

Тому хоч час початку автоматичного обміну інформацією ще залишається туманним, компанія Sayenko Kharenko радить власникам іноземних компаній та рахунків не чекати особистого запрошення від податкових органів, а заздалегідь підготувати необхідну інформацію та належним чином задекларувати іноземні активи та доходи в Україні.

Детальніше за посиланням: www.facebook.com/lf.sayenko.kharenko/videos

ПЕРЕМОЖЕМО І ВСЕ ВІДБУДУЄМО!
РАЗОМ ДО ПЕРЕМОГИ!
СЛАВА УКРАЇНІ!