Новини

❓ Від можливостей до реалізації: як бізнесу долучитися до проєктів відбудови

 

22 квітня 2026 року, в рамках форуму Recovery Construction Forum Ukraine 3.0 відбулась дискусійна панель «Вхід у проєкти відбудови: інструменти та практика для бізнесу» за участі представників уряду, міжнародних організацій, інституцій та експертного середовища, бізнесу, а також громадського сектору та медіа.

 

🗣️ Завершальна дискусійна панель під модерацією Івана Слободяника, Виконавчого директора Всеукраїнської Асоціації громад та Дениса Вергуна, Головного редактора SPEKA була присвячена практичним інструментам і механізмам входу бізнесу в проєкти відбудови України. 

 

💭 Відкриваючи дискусію, Іван Слободяник наголосив на актуальності підготовки до майбутніх викликів: «Сьогодні ключове завдання - щоб український бізнес перестав бути спостерігачем і реально заходив у проєкти відновлення, які фінансуються міжнародними партнерами та державою. Роботи вистачить усім, але вимоги до підрядників кардинально змінюються - це прозорість, фінансова спроможність, досвід і готовність працювати за міжнародними стандартами. Водночас важливо розуміти практичні механізми участі в проєктах»

📍 Учасники розглянули ключові аспекти роботи з міжнародними проєктами: від відмінностей між українськими та міжнародними тендерами та procurement-процедурами до вимог FIDIC (Міжнародної федерації інженерів-консультантів), підготовки документів, кваліфікації та досвіду. Окрему увагу приділили типовим помилкам підрядників, а також практичним крокам для підготовки бізнесу до участі у відбудові.

 

Віталій Петрук, Заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України, окреслив ключові інструменти підтримки бізнесу та підходи держави до стимулювання інвестицій і участі компаній у відбудові.

 

💬 «Міністерство економіки активно реалізує політику «Зроблено в Україні», спрямовану на нарощення виробництва і створення доданої вартості. Серед ключових інструментів - локалізація, програми доступного фінансування «5-7-9», а також механізми страхування і компенсації через Експортно-кредитне агентство. Зокрема, з початку року запрацювала програма, яка дозволяє отримати компенсацію у разі втрат до 30 млн грн або компенсувати вартість страхування - до 3 млн грн. Ці інструменти постійно вдосконалюються: завдяки зворотному зв’язку з бізнесом умови програм були розширені, що демонструє гнучкість державної політики», - зазначив пан Віталій.

🏭 Спікер додав, що державні програми вже дають практичний ефект - сприяють розвитку переробної промисловості, зростанню виробництва та залученню інвестицій, зокрема через індустріальні парки та запуск нових підприємств. Водночас триває робота над інструментами підтримки великого бізнесу, довгостроковими контрактами та створенням умов для енергетичної стійкості підприємств, що є важливим для масштабування участі бізнесу у проєктах відбудови.

 

Окремо Віталій Петрук звернув увагу на можливості Американсько-українського інвестиційного фонду відбудови: за його словами, за останні пів року створено всі необхідні умови для його повноцінної роботи. Бізнес може взаємодіяти з фондом у двох форматах - як отримувач фінансування, подаючи відповідні заявки, або як партнер у проєктах, що реалізуються за його участі, що відкриває доступ до міжнародних інвестицій, партнерств і додаткових репутаційних можливостей.

 

Розвиваючи тему практичної реалізації інструментів фінансування, було представлено результати державних програм, спрямованих на відновлення житлового фонду та підвищення енергоефективності.

 

🗨️ Микола Ільїнов, Фінансовий директор Фонду енергоефективності, окреслив масштаби реалізації програм та їх роль у відновленні житлового фонду й підвищенні енергоефективності: «Програми Фонду охоплюють відновлення житла, енергомодернізацію та впровадження рішень у сфері альтернативної енергетики. Станом на сьогодні загальний обсяг виплат становить близько 4,7 млрд грн, а фінансування здійснюється як за рахунок державного бюджету, так і за підтримки міжнародних партнерів. Основний акцент - на відновленні пошкоджених будинків і підвищенні їх енергоефективності.

 

Зокрема, за програмами «Енергодім» і «ГрінДІМ» рівень грантового фінансування може досягати до 70% витрат, а в окремих випадках, пов’язаних із відновленням пошкодженого житла, - до 100%. Програми постійно оновлюються з урахуванням нових вимог і умов фінансування, зокрема міжнародних ініціатив, і вже сьогодні мають значний практичний досвід реалізації та стабільний попит з боку громад і співвласників будинків», - зазначив пан Микола.

🪟 Він додав, що Фонд забезпечує не лише фінансування, а й прозорі механізми взаємодії з підрядниками, зокрема через відкриті інструменти відбору, що створює додаткові можливості для будівельних компаній долучатися до проєктів відновлення.

 

Також було окреслено вимоги до участі українських компаній у міжнародних тендерах та типові причини втрати можливостей.

 

🗨️ Володимир Сеньків, Старший спеціаліст із закупівель ЮНОПС, зазначив:  «Українські компанії часто втрачають можливості через невідповідність вимогам тендерної документації та недостатньо структуровані заявки. На практиці вони вибувають на різних етапах - від формальної перевірки до кваліфікаційного і технічного відбору, зокрема через неповні документи, невідповідність технічному завданню або відсутність релевантного досвіду».

🗄️ Він пояснив, що ключовими факторами успішної участі є уважне опрацювання тендерної документації, відповідність міжнародним стандартам та підтвердження саме профільного досвіду виконання аналогічних проєктів. Також важливо враховувати вимоги до технічної частини заявок. Зокрема, важливими є підготовка планів виконання робіт, заходів з охорони праці та забезпечення якості, а також реалістичність запропонованих строків. Додатковим викликом для компаній залишається робота з англомовними платформами та процедурами.

 

⚖️ Тетяна Коротка, Заступниця бізнес-омбудсмена, звернула увагу на системні обмеження, що впливають на готовність бізнесу долучатися до проєктів відновлення, зокрема питання комплаєнсу, доступу до фінансування та передбачуваності регуляторного середовища.

 

💬 «Компанії часто недооцінюють комплаєнс, через що втрачають можливості виходу на міжнародні контракти. Водночас на рішення бізнесу брати участь у відбудові впливають системні обмеження - передусім регуляторне середовище та вартість участі у проєктах. Ми бачимо повторювані проблеми, зокрема високу вартість страхування воєнних ризиків, яка для багатьох компаній є занадто дорогою, а також складнощі з отриманням оплат за вже виконані роботи, навіть коли фінансування передбачене» .

📊 Спікерка також наголосила, що непослідовність у регулюванні та зміни правил гри без урахування вже сформованих фінансових моделей знижують довіру бізнесу та стримують інвестиційну активність. За її словами, ключовим запитом з боку компаній залишається передбачуваність державної політики та стабільність умов роботи, без яких масштабне залучення приватного сектору до відбудови є ускладненим.

 

💰 Порушені питання системних обмежень для бізнесу були продовжені у контексті залучення фінансування - Надія Бондарчук, Експертка з питань регіонального розвитку та проєктів відбудови, окреслила механізми співпраці з міжнародними партнерами та роль держави у цьому процесі: «Міжнародні кошти використовуються виключно за визначеними правилами і проходять через чітко встановлені процедури. У більшості випадків вони надходять через державний бюджет, де визначається головний розпорядник коштів - відповідне міністерство, яке відповідає за реалізацію програми. Тому бізнесу важливо розуміти бюджетні процеси, зокрема структуру державного бюджету і програми, через які ці кошти заходять, адже всі вони є публічними і доступними для аналізу» .

📝 Надія Бондарчук наголосила, що реалізація проєктів за кошти міжнародних фінансових організацій має свої особливості: триваліші строки підготовки, необхідність фінансової стійкості компаній, дотримання вимог міжнародних партнерів та наявність відповідного досвіду. Водночас, за її словами, попри складність процедур, ці інструменти відкривають значні можливості для бізнесу, оскільки саме міжнародне фінансування сьогодні є ключовим джерелом ресурсів для відбудови України.

 

Андрій Броневицький, Експерт з інфраструктури Бельгійського агентства з міжнародного співробітництва Enabel, представив практичний досвід реалізації інфраструктурних проєктів в Україні та підходи до відбору підрядників.

 

💬 «Ми вже реалізуємо близько 30 інфраструктурних проєктів у сферах охорони здоров’я та освіти, приділяючи особливу увагу енергоефективності та сталим рішенням. Водночас у своїй роботі ми керуємося законодавством Бельгії, нормами Європейського Союзу та директивами у сфері публічних закупівель.

Базові вимоги до підрядників є чіткими: компанія не повинна перебувати у санкційних списках, мати податкові чи фінансові порушення, а також будь-які зв’язки з країною-агресором. Це стандартні, але принципові умови, які визначають можливість участі у наших проєктах», - зазначив Андрій Броневицький.

 

🟢 Він також наголосив, що у проєктах Enabel особлива увага приділяється екологічним підходам, зокрема термомодернізації, повторному використанню будівельних матеріалів і безпечному поводженню з відходами, що відповідає принципам «зеленого відновлення.

 

Продовжуючи тему інфраструктури, Артем Безуглий, Директор Національного інституту розвитку інфраструктури, наголосив на пріоритетності захисту критичних об’єктів та розвитку транспортної системи.

 

💬 «Сьогодні одним із ключових є питання захисту енергетичної інфраструктури, адже в умовах війни всі рішення, що підвищують стійкість цих об’єктів, мають пріоритет; водночас не менш важливими залишаються водопостачання та розвиток транспортної інфраструктури, без яких ефективна відбудова неможлива. При цьому варто враховувати, що підрядники не завжди зацікавлені у роботі з бюджетними проєктами через недосконалість механізмів фінансування і розподілу відповідальності, тому важливо впроваджувати міжнародні підходи до контрактування, зокрема FIDIC, які забезпечують прозорість, передбачуваність і баланс інтересів сторін»

🛣️ Він додав, що на практиці вже є приклади реалізації масштабних інфраструктурних проєктів, зокрема будівництва водогонів для забезпечення водопостачання у східних регіонах, що підтверджує критичну важливість таких рішень. Окремо спікер підкреслив значення транспортної інфраструктури: попри попередні підходи до скорочення фінансування доріг, досвід останнього року показав необхідність системного розвитку цієї сфери. За його словами, наразі відсутня комплексна стратегія відновлення дорожньої інфраструктури, однак її планується розробити у стислі терміни.

 

🤝 Водночас Артем Безуглий наголосив, що впровадження контрактів FIDIC є важливим кроком, однак не є універсальним рішенням - ключовими залишаються прозорість, чіткі правила взаємодії та відповідальність сторін. Також підкреслено необхідність консолідації зусиль держави, бізнесу та міжнародних партнерів для формування ефективної системи реалізації інфраструктурних проєктів.

 

У цьому контексті окрему увагу фінансовим аспектам приділив Станіслав Іванов, MRICS, REV, RICS Registered Value, Директор департаменту оцінки та консалтингу EXPANDIA, представника CBRE в Україні та Молдові, зазначивши, що фінансування міжнародних фінансових інституцій можливе лише за участі держави, а ключовими умовами є наявність досвіду, власного капіталу та чіткого розуміння ринку.

 

💬 «Фінансування міжнародних фінансових інституцій для девелоперського проєкту можливе лише за участі держави і вимагає високого рівня підготовки: необхідний власний капітал на рівні 25–30%, розуміння попиту щонайменше на 50%, підтверджений досвід та створення окремої проєктної компанії (SPV). Водночас сам процес є тривалим і зазвичай займає від 7 до 12 місяців»,  поділився Станіслав Іванов.

🔎 Він пояснив, що проєкти без достатнього власного капіталу, підтвердженого досвіду та розуміння ринку не проходять відбір, а сам процес фінансування передбачає комплексну перевірку (due diligence), оцінку фінансової моделі та ризиків. Водночас міжнародні інституції зазвичай покривають лише частину вартості проєкту, що підвищує вимоги до фінансової спроможності девелопера.

 

Ці висновки узагальнюють ключову тезу дискусії щодо доступу бізнесу до фінансування та участі у recovery-проєктах.

 

🗨️ У своєму заключному слові співмодератор панелі та Головний редактор SPEKA Денис Вергун, підкреслив: «Виграють не ті, хто просто хоче зайти в ці проєкти, а ті, хто реально до цього підготовлений. І відбудова - це вже не про доступ до фінансування, а про здатність працювати за правилами, які з нею приходять».

👉 Цікаві інсайти з інших дискусійних панелей форуму Recovery Construction Forum Ukraine 3.0 читайте за посиланням: https://kbu.org.ua/news/https-kbu-org-ua-recovery-construction-forum-ukraine-30 

 

📷Переглянути фотозвіт можна за посиланням:

Альбом 1:

https://www.facebook.com/media/set/?set=a.1391676382978723&type=3 

Альбом 2:

https://www.facebook.com/media/set/?set=a.1391687362977625&type=3 

Альбом 3:

https://www.facebook.com/media/set?set=a.1391925232953838&type=3 

Організатори: Конфедерація будівельників України та Міжнародний виставковий оператор Premier Expo 

 

Генеральний партнер: Креатор-Буд

Стратегічний партнер: Xmodule, Solidarity

Фінансовий партнер: Глобус Банк

 

Офіційні партнери: Penetron Україна, ЦГіП, Caparol Україна, Рууккі Україна

 

Інформаційні партнери: ProfBuild, Build Portal, PRAGMATIKA.MEDIA, Інтерфакс-Україна, ICC Ukraine, ZPP, Property Times, Nadra Info, The Page, Кар’єри України

 

ПЕРЕМОЖЕМО І ВСЕ ВІДБУДУЄМО! 💪

РАЗОМ ДО ПЕРЕМОГИ! 

СЛАВА УКРАЇНІ! 💙💛