Новини

ЗАСТУПНИК КЕРІВНИКА ОФІСУ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ РОСТИСЛАВ ШУРМА РОЗПОВІВ FINCLUB, ЩО НИНІ УКРАЇНА ГОТУЄ НИЗКУ ЗАКОНОДАВЧИХ ЗМІН ДЛЯ УКРАЇНСЬКОГО БІЗНЕСУ ТА МІЖНАРОДНИХ ІНВЕСТОРІВ, ЩОБ СПРОСТИТИ УМОВИ ВЕДЕННЯ БІЗНЕСУ ДЛЯ ВІДНОВЛЕННЯ ЕКОНОМІКИ.

– Міжнародний валютний фонд (МВФ) вже погодив виділення Україні $15,6 млрд. Меморандум передбачає, що на другому етапі, коли війна вже припиниться, ми маємо зосередитись на більш широких реформах. Які це будуть реформи, на вашу думку?

“Зараз домовленості України з МВФ полягали в тому, що ми отримаємо цю допомогу без жодних жорстких зобов’язань. Але ми самі чітко розуміємо, що є величезна кількість реформ, які ми маємо закінчити”, - зазначив пан Ростислав.

За його словами, роблячи реформи, не потрібно прив’язуватись до жодних меморандумів і зобов’язань. Відбудувати Україну можливо, лише коли створять, з одного боку, сприятливі умови для бізнесу, дійсно кращі, ніж є у країн – наших конкурентів. З іншого боку – відчуття впевненості, стабільності, справедливості для кожного громадянина України, яке передбачає і надання прозорих публічних цифрових послуг, і верховенство права, і питання безпеки, і забезпечення всіх базових гуманітарних і соціальних потреб.

Якщо говорити про дерегуляцію і спрощення умов ведення бізнесу, давайте подивимось на природу – який бізнес буде розвиватися в Україні у найближчі 5-7-10 років?

“Ми все-таки оптимісти, ми віримо і впевнені, що переможемо, і почнеться велика відбудова”, - прокоментував Заступник керівника Офісу Президента.

За аналогією до Європи в період після Другої світової війни, коли активно все відбудовувалося: розвивалися різні індустрії, житлове і комерційне будівництво, енергетика, логістика, штаб-квартири тощо.

Якщо розглянути процедури, через які бізнесмен має пройти, аби побудувати будь-яку фабрику, то оці підготовчі процедури, мабуть, складніші, ніж саму фабрику збудувати. Починаючи з того, що треба знайти відповідну земельну ділянку, отримати архітектурні дозволи, правила під’єднання до мереж, пройти екологічні процедури, громадські слухання тощо. Але так Україна нічого не побудує. Тому в Офісі Президента України поставили дуже прості ключові показники ефективності (КРІ) у цьому питанні: зробити так, щоб процес інжинірингу і проєктування був найвужчим місцем у підготовці будівництва будь-якого об'єкта.
Це велике спрощення в земельних відносинах, зокрема, спрощення процедури переведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення у промислове, енергетичне, логістичне.
Це зміна умов приєднання до мереж.
Це спрощення містобудівних, архітектурних рішень.
Це спрощення екологічних рішень. Це повна цифровізація усіх процесів.

– Як це спрощення можна зробити за умов війни, притому що з часів карантину всі процедури ще більше ускладнені? Коли людина хоче отримати земельну ділянку, їй нема до кого звернутися, бо всі працюють онлайн.

За оцінками Ростислава Шурми, всі органи державної влади на територіях, на яких не ведуться бойові дії, повноцінно функціонують. І те, що багато процесів переведено в онлайн, це тільки на краще. І ще, на його думку, більше «дотиків» до чиновників треба скорочувати, бо будь-який контакт – це завжди корупційний ризик. Всі процедури мають бути максимально автоматизовані і цифровізовані.

– Щодо ідеї податкової реформи «10-10-10». Зараз у Меморандумі з МВФ ми пообіцяли, що маємо «утримуватися від будь-якої податкової політики та адміністративних заходів, які можуть негативно вплинути на базу податкових надходжень у 2023 році та надалі, одночасно вживаючи заходів, що сприяють післявоєнній відбудові та вступу до ЄС». Чи не змінилася ваша позиція?

Передбачено дві складові. Є прямий пункт в Меморандумі, який передбачає, що потрібно розробити національну стратегію доходів, власне податкову реформу, яка забезпечить довгострокове економічне зростання України. Це основний пункт, про який домовлялися.

“Безумовно, є тактичне зобов’язання, що ми не повинні запроваджувати якісь окремі додаткові пільги. Ми повинні прибрати пільги, які ми точково давали на період дії воєнного стану. Зокрема, мова йде про 2% з обороту, про пільги при сплаті ПДВ при імпорті окремих категорій товарів. Я підтримую це, бо такі пільги справді спотворюють структуру економіки. А те, що нам потрібно спільно з МВФ і міжнародними партнерами розробити нову податкову концепцію, яка дасть поштовх економіці на 10 років, це факт”, - акцентував Ростислав Шурма.

Що стосується податкової системи, вона в процесі. Україна зазнала таких втрат, яких не зазнавала жодна країна на європейському континенті з часів Другої світової війни. І нам потрібні сильні імпульси і стимули для відбудови.

Заступник керівника Офісу Президента України акцентував на комплексних стимулах: інвестиційні продукти, довгострокові кредитні програми, певні політичні рішення, у тому числі податкові. Тобто не ухвалення точкових рішень десь якийсь бізнес побудувати, а створити стимули для глобального бізнесу будувати свої об’єкти саме в Україні. Така логіка податкової реформи.

– Щодо відновлення нашої економіки. За оцінками Світового банку, для відновлення України потрібно $411 млрд. Як, на вашу думку, можна почати отримувати ці кошти до закінчення війни?

Пан Ростислав наголосив, що це не сума, необхідна на відновлення, а підрахована сума збитків від руйнувань, які спричинила війна. Не факт, що Україні потрібно відновлювати все, що знищено. Але нам потрібно в рамках відбудови будувати те, що не було побудовано до початку війни.

“За моїми оцінками, ця цифра буде трохи більшою, тому що нам потрібно побудувати величезну кількість як державних активів (дороги, які ми не встигли побудувати до початку війни), так і величезну кількість бізнес-об’єктів агропереробки, деревообробки, металообробки тощо. Це сотні мільярдів доларів”, - повідомив заступник керівника Офісу Президента України.

– Як це все профінансувати?

Це треба розкласти на декілька складових. Вони відрізняються як в часі, так і в структурі фінансування. Якщо говорити про час, то треба розпочинати з відбудови базових соціальних об’єктів, щоб люди могли отримати житло, віддати дитину в школу чи дитячий садок, лікуватися, отримати базову роботу. Найімовірніше, це будуть якісь міждержавні програми, в яких уряд відіграватиме ключову роль.

– Ви думаєте, що інші держави і бізнеси мають вкладати у відновлення української інфраструктури?

За словами Ростислава Шурми, у це вкладатиме українська держава. Від кого вона має отримати ці кошти? Або від країн-партнерів, або від міжнародних фінансових організацій. І, можливо, буде якась невеличка складова соціальних проєктів з боку міжнародного бізнесу.

Але левова частина коштів – це міждержавні кошти, передані у вигляді тих або інших інструментів: чи це кошти Європейського інвестиційного банку, чи це кредитні програми ЄБРР, чи це пряма міжурядова угода з США, чи це трастовий фонд Світового банку. Тобто це або державні, або квазідержавні кошти. Це десятки мільярдів.

Що стосується фінансування відновлення житла, яке є чи не найбільшим сегментом у цій соціальній складовій, за припущеннями пана Ростислава, можна буде реалізувати комбіновану схему, над чим наразі йде робота.

– Які ще, на ваш погляд, масштабні програми стимулювання економіки зараз може започаткувати Україна? Що мають для цього робити уряд і Нацбанк до завершення війни?

“Одне з того, що має робити держава – це свідомо стимулювати попит. Іпотека – дуже хороший інструмент. З одного боку, вона вирішує соціальну проблему, з другого – створює ринковий попит і запускає будівельну індустрію, яка є дуже трудомісткою, локалізованою і має дуже високий мультиплікатор далі по ланцюжку. Іпотека, я вважаю, зараз може бути одним з найкращих інструментів, який дасть каталізатор зростання економіки під час воєнного стану”, - зазначив заступник керівника Офісу Президента України.

– Якими ви бачите можливості активного запуску іпотеки зараз? Я поки не бачу рухів з цього боку. Проєкт якось не стартує.

Ростислав Шурма запевнив, що проєкт на 99% готовий. Очікуються остаточні документи, які врегулюють деякі питання. Щодо юридичної конструкції, то вона вже готова, і не просто на папері, вона запущена.

Були видані перші близько тисячі кредитів протягом декількох місяців і в десятки разів швидше, ніж до цього розвивалися відповідні іпотечні програми. Це підтвердило правильність гіпотези, що на цей продукт є послуга. Розроблені всі цифрові рішення. Практично зараз для отримання рішення людині не треба збирати жодних довідок.

Величезна робота зроблена. Є дві речі, які зараз її стримують. Іпотека дасть правильний ефект, якщо вона буде сфокусована на первинному ринку, тому що тоді ці кошти потрапляють у будівництво. Іпотека на вторинному ринку – це на 99% вихід у валюту. Тобто держава просубсидувала як іпотечний продукт, а той, хто продав квартиру, за кеш купить валюту. Для економіки це шкідливо. Тому, за словами пана Ростислава, треба перефокусувати іпотеку на первинний ринок. Для цього треба закінчити деяку технічну роботу з реєстрами майнових прав на об’єкти первинної нерухомості.

Був ухвалений відповідний закон, підзаконні акти. Зараз остаточна постанова проходить погодження.

“Я сподіваюся, що протягом квітня вона буде ухвалена Кабінетом Міністрів України і дасть можливість надавати ці іпотечні продукти на первинному ринку. Це перше ключове обмеження”, - повідомив заступник керівника Офісу Президента України.

Друге питання – це ліквідність. Як ви знаєте, «Українську фінансову житлову компанію» (УФЖК) було вирішено докапіталізувати на 30 млрд грн наприкінці минулого року. Сьогодні ці облігації внутрішньої державної позики треба монетизувати. І менеджмент УФЖК веде роботу на предмет умов монетизації цих облігацій. Я сподіваюся, до моменту ухвалення цієї постанови і це питання буде вирішено.

Що ми отримаємо на виході?

За прогнозами Ростислава Шурми, цього року ми маємо видати від 20 до 30 тис. таких іпотечних кредитів, а це 20-30 тис. сімей і квартир. Це мільйони квадратних метрів і дуже великий імпульс для запуску економіки.

В чому фундаментальна різниця нової іпотечної програми?

В цифровому процесі. Не треба нікуди бігати і нічого збирати. Достатньо через «Дію» подати електронну заявку, вказавши кілька своїх основних параметрів. І всю інформацію кредитна установа отримає автоматично з реєстрів.

Наразі є вже понад 30 тис. заявок, акредитованих банками, за якими ухвалено відповідне рішення. Тобто зараз треба лише наповнити ліквідністю та запустити процес первинної іпотеки. В комерційних банках є 359 млрд грн вільної ліквідності, які знаходяться у депозитних сертифікатах Нацбанку. Ми працюємо над тим, щоб ці гроші пішли в економіку.

Резюмуючи, Ростислав Шурма наголосив, що весь міжнародний бізнес повинен вийти з росії, без виключення. Тому що будь-яка робота в росії – це фінансування тероризму. І до тих, хто не виходить, треба застосовувати ті чи інші санкції, в тому числі в Україні.

Повне інтерв'ю за посиланням: https://finclub.net/ua

ПЕРЕМОЖЕМО І ВСЕ ВІДБУДУЄМО!
РАЗОМ ДО ПЕРЕМОГИ!
СЛАВА УКРАЇНІ!